Сьогодні у центрі уваги стрічки новин – Україна та її європейські перспективи.

Україна та ЄС затвердили спільну заяву та підписали три угоди; У найближчі тижні може відбутися зустріч глава МЗС Нормандського формату; Швеція створює перший в ЄС стартовий майданчик для супутників; У Данії ціни на енергоносії досягли найвищого рівня за дев'ять років; В Австрії затримали першу особу у корупційній справі, яка призвела до відставки канцлера.

Більше новин 12 жовтня читайте в нашому дайджесті. 

Про спільну заяву та три угоди

12 жовтня у Києві відбувся щорічний саміт Україна-ЄС, основним результатом якого став "плановий" документ – спільна заява.

Такі зустрічі на найвищому рівні є плановими, проходять раз на рік і нечасто супроводжуються сенсаціями чи підписанням історичних угод – вони радше підбивають підсумки співпраці за рік.

Та якщо рішення попереднього саміту стало проривом (формулювання підсумкового документа виявилися безпрецедентно сильними та амбітними), то цей рік додатково підняв планку. І за обсягом спільної заяви, і за її положеннями.

Є в ньому і сенсації. Наприклад, підтримка антиолігархічного закону з боку ЄС.

Серед іншого, ЄС та Україна домовилися посилити економічну інтеграцію. 

Євросоюз зобов’язався виділити Україні другий транш макрофінансової допомоги у розмірі 600 млн євро, закликав швидко реформувати судову систему і Конституційний суд, а також підтвердив, що вважає Росію агресором.

Детальніше про спільну заяву у статті Боротьба з олігархами, допомога та реформи: про що домовилися на саміті Україна-ЄС.

Окрім підписання спільної заяви сторони підписали ще три угоди. Йдеться про довгоочікувану угоду про "відкрите небо", угоду про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій "Горизонт Європа" та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025).

Про європейську перспективу

На прес-конференції після завершення саміту пролунало багато заяв. Наприклад, президент Європейської ради Шарль Мішель вважає, що можливо підсилити співпрацю України та Євросоюзу у військовій сфері. 

А президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала три шляхи, якими слід рухатися, щоб вивести відносини між Україною та Європейським Союзом на новий рівень. Перший шлях, за її словами, – фокусування України на впровадженні реформ, другий – використовувати потенціал Угоди про асоціацію, третій – збільшення обсягів торгівлі, інвестицій та економічної співпраці.

Також вона повідомила, що Євросоюз та Україна домовилися пропрацювати "усі сценарії" розвитку подій навколо постачання газу до України. Урсула фон дер Ляєн наголосила, що події на газовому ринку були предметом дискусії під час саміту. За її словами, ЄС планує активніше використовувати українську газотранспортну інфраструктуру.

Президент України Володимир Зеленський, у свою чергу, розповів, як ЄС може допомогти Україні стати енергонезалежною та заявив, що розраховує підписати "промисловий безвіз" на наступному саміті Україна-ЄС.

А ще він закликав керівництво ЄС і держави-члени бути "сміливими і далекоглядними" і надати європейську перспективу Україні. 

Напередодні саміту верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель в інтерв’ю "Радіо Свобода" заявив, що Україна вже дуже близька до Євросоюзу.

Про Нормандський формат та Донбас

Жозеп Боррель обговорив з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою загострення ситуації на Сході України і виконання Мінських домовленостей. 

А у Парижі анонсували зустріч глава МЗС Нормандського формату в найближчі тижні. Пресслужба президента Франції повідомила, що сторони домовились про необхідність працювати над повною реалізацією своїх висновків (під час саміту у 2019 році. – Ред.) та домовились про майбутню організацію з цією метою протягом найближчих тижнів міністерської зустрічі між Францією, Німеччиною, Росією та Україною.

У Кремлі заявили, що дата зустрічі глав МЗС "нормандської четвірки" поки не погоджена.

За словами прессекретаря президента РФ Дмитрія Пєскова, вчора була телефонна розмова президента РФ Владіміра Путіна з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Еммануелем Макроном.

Інше: мертва українка та відставка уряду Норвегії

Швеція створює перший в ЄС стартовий майданчик для супутників.

У Данії ціни на енергоносії досягли найвищого рівня за дев'ять років.

У хостелі в польському Стараховіце знайшли мертвою українку.

У Норвегії подав у відставку уряд Ерни Солберг.

Партія прем’єра Чехії сигналізувала про готовність перейти в опозицію.

В Австрії затримали першу особу у корупційній справі, яка призвела до відставки канцлера.

Парламент Литви схвалив проєкт про €100 винагороди літнім людям за щеплення від Covid-19.

Це лише частина цікавих новин 12 жовтня, решту читайте на сайті "Європейської правди".

Ваша редакція.