Завершився саміт Україна-ЄС – головна політична подія року у відносинах Києва з Євросоюзом. "Європейська правда" вже публікувала стислий опис його підсумкового рішення, який демонструє, що додалося та що змінилося за рік у офіційному "бріфі" двосторонніх відносин. Тепер ЄвроПравда, як і обіцяла, пропонує вашій увазі більш детальний аналіз підсумкового рішення саміту Україна-ЄС у статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Не тільки "відкрите небо": 12 важливих домовленостей саміту Україна-ЄС.

Спільна заява саміту – це документ, який узгоджують 29 (!) політичних гравців – Україна, Єврокомісія та уряди 27 держав-членів. Доки хоча б один з них проти якогось пункту – рішення не може бути погоджене. Ця особливість часто робить рішення самітів більш "прісними" та розмитими, але водночас підвищує їхню вагу. Бо якщо якась теза пролунала – то це означає, що вона не викликає спротиву жодного топкерівника Євросоюзу та його держав-членів.

Зважаючи на це, багатьох здивував пункт про підтримку Брюсселем та країнами-членами Євросоюзу "антиолігархічного законодавства", хоча Брюссель ще з дня ухвалення закону робив позитивні заяви щодо нього.

У спільній заяві українська сторона особливо пишається нормами про те, що Україна посилює співпрацю з ЄС у рамках Спільної політики безпеки та оборони. Це важливий здобуток останнього року. ЄС загалом неохоче долучає до цього виміру закордонних партнерів.

Але головне - те, що рішення нинішнього саміту містить не лише офіційне визнання того, що є потреба оновити Угоду (подібне визнання вже було), а й звітує про конкретні кроки України та Євросоюзу на цьому шляху. Тепер оновлення Угоди стало незворотним, причому воно зачепить навіть ті сфери, які Євросоюз вважав "дуже чутливими".

А ще можна говорити про зміну ставлення до Угоди про асоціацію з боку ЄС. Київ давно наголошує, що Угода містить зобов’язання обох сторін, а не лише України, як це зазвичай звучало від Брюсселя. Тепер – нарешті – саміт офіційно пристав до української трактовки Угоди і наголосив про взаємні зобов’язання.

Впадає в очі, що Брюссель уперше почав відкрито говорити про наближення України до режиму "внутрішнього ринку ЄС".

Додатково ЄС у заяві за підсумками саміту наголосив на збереження принципу "більше за більше": буде більше реформ – більше допомоги, менше реформ – менше допомоги. Хоча треба визнати, що у Брюсселі часом готові закривати очі на дії Києва. Ілюстрація цього – транш "макрофіну" обсягом в 600 млн євро, який Брюссель планує перерахувати до кінця місяця, відступивши від власних правил.

Крім того, саміт підтвердив, що збереження санкцій, та й загалом підходу ЄС до відносин з Росією не ставиться під питання.

Усе доволі непогано й на рівні заяв у питаннях енергетики. Втім, про якісь конкретні домовленості у цій сфері говорити зарано.

Більше про досягнення саміту читайте в статті Сергія Сидоренка Не тільки "відкрите небо": 12 важливих домовленостей саміту Україна-ЄС.