Голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко висловив жаль, що Міністерство економіки та енергетики Німеччини не консультувалося з Україною, приймаючи рішення про сертифікацію російського газопроводу "Північний потік-2".

Про це він заявив на своїй сторінці у Facebook, пише "Європейська правда".

"Міністерство зазначає перелік країн, з якими були проведені відповідні консультації. Серед них немає України. Це дуже сумно. Україна - один з основних транзитерів газу в Євросоюз. Ми можемо розказати, як сертифікація оператора "Північний потік-2" за нинішніх умов, тобто, без реального відокремлення власності від "Газпрому", без реального доступу третіх сторін до експортних газопроводів з Росії до ЕС несе критичну загрозу для безпеки постачання газу в Німеччині та інших країнах ЄС", - заявив він.

Вітренко нагадав про український досвід 2009, 2014, 2018 років, коли дії "Газпрому" створювали "критичну для безпеки постачання газу ситуацію".

"Зараз "Газпром" це показує уже всій Європі, штучно обмежуючи поставки. Для тих, хто все ще не хоче визнавати штучність цих обмежень, прямий шантаж, використання газу як зброї, Путін публічно заявляє - дайте запустити Північний потік-2, і отримаєте додаткові обсяги газу", - наголосив Юрій Вітренко.

Він зауважив, що після запуску російського газопроводу Росія зможе взагалі припинити фізичний транзит через Україну, роблячи Європу критично залежною від ПП2. 

"На відміну від української газотранспортної системи, у цього газопроводу немає резервних потужностей і немає сховищ. А ще є ризики, пов’язані з мілітаризацією та відповідним зростанням напруги у Балтійському морі, через яке йде ПП2", - додав голова правління НАК "Нафтогаз".

Нагадаємо, 26 лютого Міністерство економіки Німеччини повідомило, що завершило аналіз надійності газових поставок по "Північному потоку-2" і передало його результати Федеральному відомству мереж (Bundesnetzagentur).

Експерти Мінекономіки дійшли висновку, що сертифікація нового газопроводу не загрожує безпеці газопостачання Німеччини та ЄС. Перед ухваленням рішення відомство проводило консультації з іншими країнами – у них брали участь Естонія, Італія, Латвія, Литва, Австрія, Польща, Словаччина, Чехія та Угорщина.