Тиждень тому однією з головних європейських новин щодо України став звіт аудиторів ЄС про боротьбу з українською корупцією. Якщо виходити з пресрелізу, цей документ – розгромний для самого Євросоюзу, дії якого щодо протидії "великій корупції" в Україні звіт називає неефективними. Між тим повний звіт (який мало хто прочитав) лишає суттєво інше враження.

Про цю відмінність, про структуру олігархії в Україні, а також про зміни, які чекають на європейську допомогу, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Аудит великої корупції: як змінить підтримку України звіт ЄС про "захоплену державу".

Критичний звіт про ефективність дій ЄС у боротьбі з корупцією в Україні підготувала Європейська палата аудиторів (ЄПА). Автор та ініціатор звіту – колишній естонський прем’єр Юган Партс, 6-річний термін якого в ЄПА спливає за рік з хвостиком. Аудит витрат на боротьбу з українською корупцію цілком може стати його головним політичним напрацюванням на цій посаді. 

Вибір теми є доволі нестандартним. Ця євроінституція не має права оцінювати стан справ у інших державах, але чомусь взялася це робити. 

Це – не єдина особливість звіту.

У співрозмовників "Європейської правди" у структурах ЄС головне здивування викликав навіть не вибір теми, а те, що палата аудиторів спробувала згустити фарби щодо його змісту в офіційному повідомленні про результати звіту. 

Ще цікавіші деталі заховані у текстах документів. Звіт аудиторів став першим документом ЄС, де Україну назвали "державою, захопленою олігархами". Досі у заявах органів ЄС термін "захоплена держава" лунав виключно стосовно Молдови у часи, коли нею одноосібно керував олігарх Влад Плахотнюк, до України його ЄС ніколи не застосовував.

Ще одна цікава деталь звіту – "зашифрований" перелік олігархів та структура їхньої власності, подані у візуальній формі. У графіку (ми переклали його українською) немає прізвищ, але за ним реально здогадатися, про кого йдеться. 

Підсумовуючи звіт, аудитори ЄС надали 7 блоків рекомендацій, які стосуються планування та надання Україні допомоги, моніторингу її ефективності тощо. Із шістьма з них Єврокомісія повністю погодилася, ще один (стосовно моніторингу) пообіцяла врахувати частково. Серед іншого, Єврокомісія погодилася:

До кінця 2022 року Єврокомісія та зовнішньополітична служба ЄС мають:

- запропонувати разом з державами-членами новий санкційний формат, який вдарив би по олігархах, позбавивши їх права в’ їзду до ЄС;

- посилити підтримку журналістів-розслідувачів, а також громадянського суспільства, у тому числі у проєктах з розробки моніторингових механізмів у питаннях протидії корупції;

- запровадити чіткішу умовність програм допомоги Україні, з сильнішими антикорупційними умовами.

Про те, що ще повинна зробити Єврокомісія та зовнішньополітична служба ЄС до кінця 2022 року та чи ставить звіт під загрозу безвіз, читайте в статті Сергія Сидоренка Аудит великої корупції: як змінить підтримку України звіт ЄС про "захоплену державу".