Першу нитку "Північного потоку-2" почали заповнювати газом; Саакашвілі в тюрмі відвідала консул України; В Білорусі оскаржують вирок українцю, якому дали три роки колонії за участь у протестах; Куплений Україною у Британії криголам увійшов в Чорне море; У Литві хочуть платити по 100 євро за щеплення пенсіонерам старше 75 років; В авіакатастрофі на околиці Мілана загинув румунський мільярдер.

Про ці та інші новини 4 жовтня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Про газ та "Північний потік-2"

Першу нитку газопроводу "Північний потік-2" почали заповнювати газом. Нитка буде поступово наповнюватися газом, щоб досягти обсягу і тиску, необхідних для подальшого технічного тестування. Повідомляється, що раніше були проведені пусконалагоджувальні роботи для контролю цілісності газопроводу. Також тривають пусконалагоджувальні роботи на другій нитці.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба виступив за обговорення "Північного потоку-2" і газових питань у Нормандському форматі, бо це питання, безпосередньо пов'язані з військовою безпекою України та ситуацією на Донбасі.

За словами Кулеби, тема газу на переговорах, які ведуться у Нормандському форматі, не зачіпають, але вона безпосередньо тисне зовні на їхніх учасників. 

Наразі Дмитро Кулеба перебуває з робочим візитом у Польщі для участі в засіданні "Люблінського трикутника", де обговорює із міністрами закордонних справ Польщі та Литви безпеку в Балто-Чорноморському регіоні, протидію "Північному потоку-2", інтеграцію України до ЄС і НАТО. 

Про партнерство з США та ЄС

Засідання комісії з питань стратегічного партнерства України та США відбудеться наприкінці жовтня - у першій половині листопада. 

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, є два завдання: перезавантажити цей орган і ухвалити нову Хартію стратегічного партнерства, яка відповідатиме сучасним реаліям. За його словами, комісія стратегічного партнерства - це рушійна сила двосторонніх відносин України та США.

Тим часом Україна та Європейський Союз обговорюють започаткування нової військово-навчальної місії ЄС. Україна закликала країни Європейського Союзу і особливо Німеччину якнайскоріше почати навчальну місію з підготовки українських військових.

Крім того, посли Євросоюзу погодили включення ще 8 осіб у санкційний список, до якого входять причетні до підриву територіальної цілісності України. 

Імена та прізвища вісьмох осіб поки що не відомі, так само як і причина запровадження санкцій проти них. Відомо тільки, що вони в основному працюють в судовому секторі тимчасово окупованого Росією Криму.

А ще в ЄС розповіли, які зміни чекають на систему надання допомоги Україні в протидії корупції. Детальніше у статті Сергія Сидоренка Аудит великої корупції: як змінить підтримку України звіт ЄС про "захоплену державу".

Про ситуацію з Саакашвілі

Влада Грузії не має наміру видавати Саакашвілі Києву. Віцепрем'єрка Грузії Тея Цулукіані каже, що вироки, винесені їхньою суверенною державою будуть приведені у виконання на грузинській землі, тобто в грузинських в'язницях.

Експрезидент Грузії Міхеїл Саакашвілі продовжує голодування в тюрмі і, швидше за все, відмовиться від передачі Україні.

У понеділок адвокати Саакашвілі вперше відвідали його в пенітенціарній установі №12 у Руставі, куди політик був поміщений після затримання 1 жовтня. Допускати туди юристів в неробочі дні адміністрація в'язниці відмовлялася.

Пізніше стало відомо, Саакашвілі в тюрмі відвідала консул України. Повідомляється, що стан Саакашвілі задовільний, скарг на умови утримання він не висловлював.

Тим часом у Грузії затримали ще двох людей за допомогу Саакашвілі. Затриманими є батько і син Зураб і Шалва Цоцорія, які багато років працювали в порту Поті, куди Саакашвілі прибув у вантажівці.

Згодом прокуратура Грузії повідомила, що колишній президент країни Міхеїл Саакашвілі перетнув кордон 29 вересня.

Про те, чи є реальні механізми видачі ув’язненого Саакашвілі Україні читайте в статті Врятувати Саакашвілі: чи може Україна витягнути політика з грузинської в'язниці.

Про засудження та затримання українців

В Білорусі оскаржують вирок українцю, якому дали три роки колонії за участь у протестах. Суд засудив громадянина України до трьох років виправної колонії загального режиму за участь в акціях протесту в Мінську після президентських виборів 2020 року.

Крім того, його звинувачують у створенні і веденні Telegram-чату, в якому планувалося і обговорювалося нанесення протестної символіки і написів на різні елементи міського середовища.

МЗС висловило протест білоруській стороні та вважає справу українця політично мотивованою.

А у Польщі трьох українців затримали за підпал птахоферми і проникнення у крамницю.

За словами поліції у Жирардуві, у неділю черговий поліції отримав повідомлення про пожежу в господарських будівлях на території птахоферми у селі Каміон у Жирардувському повіті.

Після гасіння пожежі виявилися, що можливою причиною міг стати підпал.

Записи із відеокамер показали, як троє чоловіків перелазять через паркан, один з них підкладає вогонь до будинку.

Після встановлення осіб зловмисників були затримані троє громадян України.

Інше: загибель мільярдера та повені в Італії

Куплений Україною у Британії криголам увійшов в Чорне море і прямує в Одесу.

В авіакатастрофі на околиці Мілана загинув румунський мільярдер. Про те, що відбувалося на місці катастрофи - у нашому відео. 

Виверження вулкана на Канарах: потік лави посилився після обвалу кратера.

У Литві хочуть платити по 100 євро за щеплення пенсіонерам старше 75 років. 

Британія планує повністю перейти на "зелену" електроенергію до 2035 року.

Зливи і повені на півночі Італії: закриті дороги, зриваються місцеві вибори. Про те, що відбувається у країні - у нашому відео.

Регулятор ЄС підтримав застосування бустерної дози вакцини Pfizer.

Це лише частина цікавих новин 4 жовтня, решту читайте на сайті "Європейської правди".

Ваша редакція.