Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) більшістю голосів остаточно відхилила усіх кандидатів від України на посаду судді Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Тепер Україна має провести новий конкурс, тож призначення нового судді затягується.

Як та чому це сталося, пояснює директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров у колонці Суддя без правил: чому в Страсбурзі відхилили кандидатів у ЄСПЛ від України.

Офіційна аргументація відхилення кандидатів на посаду судді ЄСПЛ від України викладена у рішенні комітету ПАРЄ: не всі кандидати відповідають критеріям для обрання на посаду судді.

Захаров доводить, що це - лише одна з проблем, і каже, що програш України був наперед визначений. У Страсбурзі не могли не помітити нестримне бажання української влади мати "свого" суддю в ЄСПЛ, а до того ж проблемою було те, що таким кандидатом Київ визначив чинного віцепрезидента ПАРЄ, народного депутата України від правлячої партії Олександра Мережка. Це створювало для депутатів Парламентської асамблеї Ради Європи конфлікт інтересів у разі голосування за (або проти) їхнього колеги, одного з керівників асамблеї.  

Втім, підставою для негативного рішення, пише експерт, стали передусім невідповідність цього кандидата вимогам до судді ЄСПЛ, а також разюча відмінність у кваліфікації кандидатів (тоді як у Раді Європи очікують, що професійна кваліфікація повинна бути приблизно однаковою). 

Ще однією причиною могла бути невідповідність конкурсу, який проводили для відбору кандидатів в Україні, в цілому вимогам Ради Європи та резолюціям ПАРЄ. 

Публікація пояснює, що конкурс був непрозорий, дізнатися хоч щось про його перебіг можна було тільки з коментарів кандидатів. Критерії, за якими визначалися переможці, не були оприлюднені і навіть були невідомі самим учасникам конкурсу. Процедура відбору також лишилася невідомою. Письмового рішення чи хоча б пресрелізу комісії з поясненнями про мотиви такого відбору, чому з 19 кандидатів були обрані переможцями саме Микола Гнатовський, Олександр Мережко та Гаяне Нуріджанян, так і не було опубліковано. Комісія повинна була також визначити та оприлюднити рейтинг кандидатів, але й цього не сталося.

Третя, на думку експерта, причина – те, що не проводились належні консультації з Консультативною радою експертів Ради Європи.

Євген Захаров певен, що комунікації з Консультативною радою взагалі не було, і підозрює, що автори Положення про проведення конкурсу просто не знали про її існування, інакше вони були б зобов’язані включити проведення консультацій до Положення і провести їх, і тільки після цього надсилати список кандидатів до ПАРЄ.

Після відхилення кандидатів Україні вже втретє доведеться проводити конкурс з визначення кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини. 

Євген Захаров зауважує, що Україна так і не винесла уроку після першого конкурсу з відбору кандидатів на посаду судді ЄСПЛ. З вимог Ради Європи у другому конкурсі країна врахувала тільки вимоги відносно гендерної збалансованості та знання двох офіційних мов Ради Європи – англійської та французької.

Що потрібно робити, щоб провести якісний конкурс з відбору кандидатів від України на посаду Європейського суду з прав людини, читайте в колонці Євгена Захарова "Суддя без правил".