Віцепрем'єрка Стефанішина розповіла, чого чекати від саміту Україна-ЄС; Латвія планує організувати велику міжнародну конференцію по Криму; Зеленський звільнив батька глави МЗС з посади посла; Російські хакери атакували урядові мережі США і Європи; У Румунії та Словаччині – нові максимуми заражень COVID-19; У Польщі в аваріях загинули українці; Сербія і РФ ведуть переговори про новий довгостроковий газовий контракт.

Більше новин четверга 7 жовтня – в нашому дайджесті. 

Про плани торгівлі з Євросоюзом

Україна прагне до єдиної економічної зони з ЄС. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина каже, що йдеться не просто про зону вільної торгівлі, а про створення єдиної економічної зони. 

12 жовтня у Києві відбудеться саміт Україна-ЄС. Його результати дадуть відповідь на питання, чи виправдані амбіції Києва щодо масштабного оновлення Угоди про асоціацію.  

На саміті мають початися політичні перемовини щодо укладення Угоди ACAA (промисловий безвіз). 

Ольга Стефанішина зазначає, що косметична та фармацевтична продукція, а також медичне обладнання одними з перших доєднаються до так званого "промислового безвізу".

Віцепрем’єрка зазначила, якщо протягом 2022 року Україна завершить всі перемовини і ЄС не гальмуватиме процес, то дуже ймовірно, що в 2023 році Угода ACAA набере чинності.

Більше про очікування від саміту Україна-ЄС та про амбітні плани України у питанні торгівлі з Євросоюзом читайте в інтерв’ю Ольга Стефанішина: Такого масштабного перегляду угоди з ЄС не знала жодна інша країна.

Про саміт НАТО та конференцію по Криму

На саміті НАТО в Мадриді наступного року союзники підтвердять незмінну підтримку України та Грузії і рішення про їхнє майбутнє членство в Альянсі.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що наразі рано прогнозувати, які рішення лідери ухвалять на саміті, але НАТО буде продовжувати практичну і політичну підтримку, щоб Україна і Грузія могли продовжувати просуватися на шляху євроатлантичної інтеграції.

Столтенберг додав, що НАТО буде і надалі повністю підтримувати територіальну цілісність і суверенітет близьких партнерів — Грузії і України. 

У четвер, за результатами зустрічі віцеспікерок парламентів України і Латвії Олени Кондратюк та Дагмари Бейтнере-Ле Галла, стало відомо, що Латвія планує організувати велику міжнародну конференцію з питань окупації Криму як прикладу порушення міжнародного права.

Учасники зустрічі обговорили питання євроатлантичної інтеграції України та взаємодію в ПАРЄ в рамках формату Балтік+ і активізації співпраці України з ініціативою Трьох морів.

Про дипломатів

Зеленський звільнив батька глави МЗС Івана Кулебу з посади посла у Вірменії. 

Нагадаємо, глава МЗС  Дмитро Кулеба в інтерв’ю "Європейській правді" розповів, що повідомив НАЗК про наявність конфлікту інтересів у зв’язку з тим, що його батько Іван працює послом у Вірменії. Він запевнив, що не залежно від висновку агентства буде чітко дотримуватися українського законодавства. 

Іван Кулеба був призначений послом у Вірменії наприкінці 2019 року. До цього він обіймав посаду посла України в Казахстані.  

Також Зеленський своїми указами звільнив послів у Литві, Єгипті, Таджикистані та Афганістані за сумісництвом і в Бразилії.

До Києва приїхала дипломатка, відповідальна за політику США щодо України.

Під час свого першого візиту в Україну новопризначена заступниця помічника державного секретаря США з питань Європи та Євразії Робін Данніген зустрілася з представниками уряду, громадянського суспільства та ЗМІ.

Про кібератаки РФ

Російські хакери атакували урядові мережі США і Європи. Російська група порушила діяльність кількох технологічних фірм, сказав CNN Чарльз Кармакал, старший віцепрезидент та технічний директор компанії з кібербезпеки Mandiant. Хакери також використали нові інструменти та прийоми в деяких своїх операціях цього року, сказав Кармакал.

Російська група найбільш відома атакою на програмне забезпечення, розроблене ІТ-компанією SolarWinds. Цей кібернапад порушив роботу щонайменше дев'яти агентств США у грудні 2020 року. Зокрема була зупинена робота американського трубопроводу Colonial Pipeline, й виробника м’яса JBS.

Європарламент закликав до більш активної протидії кібератакам РФ, Китаю та КНДР. Євродепутати закликали до комплексного набору заходів та послідовної політики у сфері ІТ, а також до покращення координації кіберзахисту з військовими для посилення кіберстійкості ЄС.

Про нові максимуми COVID-19

У Румунії за останню добу було зареєстровано найбільшу кількість щоденних інфекцій з початку пандемії і найбільше число смертей, пов'язаних з COVID-19.

Румунія звернулася до ЄС за допомогою в лікуванні COVID-19 і призупинила нетермінові операції, оскільки в лікарнях закінчилися місця у відділеннях інтенсивної терапії.

Погіршується ситуація і у Словаччині. Там повідомили, що у середу зафіксували найвищий щоденний показник з 23 березня на тлі сплеску інфекцій, в основному серед нещеплених людей.

Темпи вакцинації у Словаччині є одними з найповільніших у ЄС. У країні спостерігається зростання числа випадків, аналогічне до ситуації в інших країнах, таких як Румунія і Болгарія, де рівні вакцинації також відносно низькі.

Тим часом у ЄС пропонують змінити критерії внутрішніх обмежень на поїздки на користь вакцинованих.

Про висилку дипломатів РФ

У Кремлі заявили, що рішення НАТО скоротити російську місію в Брюсселі практично повністю підривають перспективи нормалізації відносин Росії з альянсом.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що рішення НАТО вислати вісім дипломатів з російської місії в Брюсселі пов'язано з їх діяльністю, яка не відповідала їхній акредитації. За словами Столтенберга, вони були незаявленими офіцерами російської розвідки. Він додав, що це рішення не пов'язане з якимись конкретними подіями.

Інше: переговори Сербії та РФ, бомбардувальники США

У Вроцлаві звільнили третього поліцейського, фігуранта справи про загибель українця в витверезнику.

У Польщі сталися дві аварії з українцями: двоє загиблих, один у важкому стані.

Сербія і РФ ведуть переговори про новий довгостроковий газовий контракт.

Конституційний суд Польщі визнав неконституційними деякі статті договорів ЄС.

Лашет заявив про готовність піти з посади глави ХДС.

Європарламент закликав до нових санкцій проти Білорусі і трибуналу над Лукашенком.

США перекинули в Європу стратегічні бомбардувальники B-1B Lancer.

Це лише частина цікавих новин 7 жовтня, решту читайте на сайті "Європейської правди".

Ваша редакція.