Білорусько-польський кордон став місцем "гібридної війни". 

У Брюсселі та інших європейських столицях вже лунають заяви про "використання мігрантів як зброї", звинувачують Лукашенка, Путіна тощо. Тобто на Заході є розуміння того, що йдеться не просто про міграційну кризу, а про спрямовані дії.

Про те, якими шляхами Польща намагається стримати навалу мігрантів, та про можливі сценарії дій читайте в статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Вбивчий гуманізм Європи: як опір "білоруським" мігрантам розриває ЄС зсередини. 

Ситуацію на білорусько-польському кордоні активно висвітлює російська держпропаганда. Головна ідея – те, що поляки мали б відкрити кордони для мігрантів, а натомість тримають їх за огорожею і змушують страждати, а рятують їх лише білоруські силовики. До росіян доєдналося і білоруське державне телебачення, яке є ще більш прямолінійним у пропаганді.

Критика дій польської влади дедалі голосніше лунає на Заході. І йдеться не лише про ті наративи, які підживлює РФ.

Стримуючи потік нелегальних мігрантів зі Сходу, уряд Польщі вирішив фейками підживити ксенофобію у власній державі. Наприклад, очільники МВС та Міноборони країни на спеціально скликаній пресконференції продемонстрували журналістам порнографічне фото, нібито знайдене на телефоні афганського мігранта, щоби довести, що гості за Сходу, мовляв, везуть до Польщі звичаї зоофілії.

Але дуже скоро з’ясувалося, що ця порнокартинка має європейське походження: це кадр зі старого порнографічного фільму.

Після початку штучно створеної Лукашенком міграційної кризи Литва, а за нею і Польща оголосили надзвичайний стан на кордоні, а також надали прикордонникам особливі повноваження, якщо ті виявляють на прикордонній території людей, які щойно нелегально перетнули кордон.

Польща та Литва законодавчо дозволили прикордонникам у нинішній надзвичайний період видворяти нелегалів, яких застали поруч із лінією кордону, без жодних перевірок та без жодних формальностей – просто там, де їх знайшли.

Рішення влади має логіку. Варшава та Вільнюс не хочуть, щоби "білоруський міграційний шлях" (відкриття якого, до слова, так сильно прагне російська та білоруська пропаганда) довів свою ефективність.

А це може спричинити "ланцюговий ефект". Бо в цьому разі масові історії успіху мігрантів, які потрапили до ЄС через Білорусь, стануть магнітом для інших їхніх співвітчизників, і зупинити потік мігрантів стане ще складніше. Саме цю історію ЄС переживав у 2015 році і не хоче її повторення.

Саме тому навіть геть некоректні дії офіційної Варшави (як-от історія з "зоофілією") поки що не викликають протестів європейських інституцій.

А от у суспільстві цей протест є. Він не є сильним, але охоплює також лідерів думок та ліберальну пресу. А отже – може стати гучнішим.

Тож чому ЄС опинився на роздоріжжі, яке більше схоже на пастку, читайте в матеріалі Сергія Сидоренка Вбивчий гуманізм Європи: як опір "білоруським" мігрантам розриває ЄС зсередини.