У порядку денному Верховної ради на 19 листопада з’явився скандальний законопроєкт №3739, який передбачає преференції для вітчизняного машинобудування, як вважають його автори. 

Проте критики вважають закон, у нинішній його редакції, не тільки корупційним, але й таким, що суперечить Угоді про асоціацію з ЄС. Торік Україна запевняла Брюссель, що ухвалювати його не буде. 

Про ризики підриву відносин України з Євросоюзом та шляхи їх уникнення читайте в статті редакторів ЄвроПравди Юрія Панченка та Сергія Сидоренка За крок до конфлікту з ЄС: як Київ може відмовитися від порушення Угоди про асоціацію.

Торік національні медіа та експертні центри одностайно закликали владу переглянути наміри монобільшості змінити правила держзакупівель та не робити крок у прірву.

До його критики згодом доєдналися також США, які нагадали, що порушення Києвом міжнародних зобов’язань матиме наслідки.

Законопроєкт справді суперечить і духу, і букві Угоди про асоціацію. 

Духу – адже ключовою ідеєю УА є рівні права українського та європейського бізнесу.

Букві – бо угода містить розділ про адаптацію Україною системи держзакупівель ЄС, і ухвалення цього проєкту фактично "обнуляло" би його. А на додаток – закрило би для українських виробників ринок держзакупівель ЄС, який, завдяки Угоді про асоціацію, почав відкриватися для України. 

Уся ця критика призвела до того, що майже відразу після ухвалення у першому читанні більшість представників влади охолола до законопроєкту №3739. Більшість – але не всі. Частина депутатів профільного комітету (які, власне, і зареєстрували суперечливий проєкт) продовжили над ним працювати.

У лютому-2021 з’явився "виправлений" текст до другого читання. Ключова зміна – однакові вимоги щодо локалізації для всіх товарних груп, а також більш плавне посилення вимог до рівня локалізації.

Зараз Україна стоїть на роздоріжжі, однак має усі шанси уникнути проблем. Механізми та парламентські процедури для цього є, потрібна політична воля.

Правки, які треба внести до законопроєкту про "локалізацію", щоби той не спричинив кризу у відносинах з основним торговельним партнером України, також відомі. Про них ще торік говорили в українському уряді. Достатньо просто вивести зі сфери дії проєкту ті держави, з якими в України підписані відповідні угоди.

Більше про проблемний законопроєкт – у матеріалі Юрія Панченка та Сергія Сидоренка За крок до конфлікту з ЄС: як Київ може відмовитися від порушення Угоди про асоціацію.