Від 19 листопада ситуація на прикордонному переході "Кузниця-Брузги", який за останні тижні став символом спроб Лукашенка шантажувати ЄС навалою мігрантів, стабілізувалася. За повідомленням польської прикордонної служби, мігранти вже покинули стихійний табір, а його рештки прибирають білоруські працівники.

Одночасно стало відомо про перші рейси, які повертають на батьківщину учасників численних проривів кордону ЄС. 

Чи достатньо цього, щоб говорити якщо не про завершення кризи, то хоча б її гострої фази? Та що отримали сторони завдяки міграційній кризі? Про це читайте в статті експертки iSANS Марії Авдєєвої та редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Гібридне перемир'я: як змінюється "міграційна війна" Лукашенка з ЄС.

Ключовий успіх Євросоюзу – перекриття каналів, якими мігранти потрапляють до Білорусі. 

Зокрема, Узбекистан вже заборонив брати громадян шести країн на авіарейси до Мінська. Обмеження на перевезення потенційних мігрантів запровадили також Туреччина і ОАЕ. Сирійська авіакомпанія Cham Wings Airlines взагалі скасувала всі рейси до Мінська під загрозою санкцій. 

Втім, гарантій на повний успіх такі заходи дати не можуть, оскільки за необхідності режим Лукашенка цілком здатен налагодити аналогічні канали перевезення людей з інших країн Близького Сходу або іншими маршрутами, зокрема і через територію РФ. 

Тож на порядку денному – п'ятий пакет санкцій. 

Те, що його схвалять – справа вирішена, наразі йдеться про його наповнення. Зокрема, про включення до санкційного списку білоруської авіакомпанії "Белавіа" – чого б дуже прагнув не допустити офіційний Мінськ. 

Ключова перемога Александра Лукашенка полягає у відновленні контактів із Заходом.  

Минулого тижня йому двічі телефонувала канцлерка Німеччини Ангела Меркель – і це стало першими контактами Лукашенка з лідером європейської країни після вкрадених президентських виборів у Білорусі у серпні 2020 року.

Це навіть поставило питання про можливий вихід Лукашенка з міжнародної ізоляції й крок до легітимізації диктатора. Щонайменше, державна білоруська і російська пропаганда змогли вдало обіграти дзвінок Меркель, змальовуючи  Лукашенка як переможця.

А на додачу – можливі умови "мирової угоди" з білоруським диктатором могли б стати загрозою для єдності ЄС. На першу телефонну розмову гостро відреагував польський президент Анджей Дуда, який заявив про невизнання будь-яких досягнутих домовленостей. 

Як наслідок, іміджева перемога Лукашенко стала його єдиним досягненням.

Чого досягла РФ в результаті міграційної кризи та чи скоро вона завершиться, читайте в матеріалі Марії Авдєєвої та Юрія Панченка Гібридне перемир'я: як змінюється "міграційна війна" Лукашенка з ЄС.