У Глазго (Велика Британія) ще більше тижня триватиме кліматичний саміт COP26, який зібрав 25 тисяч делегатів із 200 країн, включаючи й Україну.

Про те, що має ухвалити саміт у Глазго та на що готова Україна задля боротьби зі змінами клімату, читайте в цікавій статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Врятувати планету: що готова робити Україна, щоб зупинити кліматичні зміни.

Розрахунки ООН невтішні: з тим рівнем зобов'язань щодо скорочення викидів парникових газів, які країни подали до ООН, до кінця століття середня температура може зрости на 2,7°C, що створює нові небезпечні виклики для людства.

Завдання саміту у Глазго – розробка заходів, що уповільнять глобальне потепління до 1,5°C.

Втім, досягти цього буде непросто. Щонайменше, для цього потрібно до 2030 року знизити викиди на 45% від рівня 2010 року. Це надзвичайно амбітне завдання – досі країни лише брали на себе зобов'язання загальмувати зростання викидів.

Загальмувати глобальне потепління планується завдяки подальшій роботі над Паризькою кліматичною угодою.

В ситуації, коли світ фактично розділився на тих, хто турбується про клімат, та тих, хто обережно ставиться до декарбонізації через економічні та соціальні наслідки, Україна обрала шлях відповідальності.

На саміті віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що досі Україна не проявляла достатньо активності у питанні зміни клімату, але тепер настав час її збільшувати. 

За її словами, країна вже приступила до розробки програм декарбонізації для кожної з галузей української економіки. Робота має завершитися до кінця року.

Український бізнес повністю підтримує Європейський зелений курс. Голова правління UBTA Дмитро Лось каже, що у бізнесу є готовність бути активними учасниками цих "зелених" трансформацій, враховуючи реальну ситуацію в країні.

Гендиректор ДТЕК Максим Тімченко зазначив, що перед енергетичним сектором стоїть завдання – адаптуватися та диверсифікуватися треба якомога швидше, але одночасно й контрольовано. Це і є головною проблемою: діяти треба обережно, щоб уникнути дестабілізації. 

Подібні оцінки озвучують і в агрохолдингу МХП. Голова правління компанії Олександр Домбровський каже, що амбітна мета компанії: стати кліматично нейтральною та енергонезалежною до 2030 року. За його словами, для реалізації цього задуму МХП важливі діалог з урядом, підтримка держави і партнерство з такими ж свідомими компаніями та асоціаціями. 

Більше про саміт у Глазго та про плани України у боротьбі зі зміною клімату - в матеріалі Юрія Панченка Врятувати планету: що готова робити Україна, щоб зупинити кліматичні зміни.