Путін натякнув, що чекає від Заходу зобов'язання не приймати Україну і Грузію в НАТО; Україна запропонувала НАТО низку кроків для посилення тиску на РФ; Блінкен проведе зустрічі з Кулебою і Лавровим в Стокгольмі; посли ЄС затвердили п’ятий пакет санкцій проти Білорусі, почнуть діяти в четвер; Ірландія та Франція посилили правила в'їзду; Україна і Франція підписали контракт на будівництво 5 суден; у Британії 25 тисяч людей п’яту добу без світла й опалення через наслідки потужного шторму.

Більше цікавих новин 1 грудня у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Про натяки Путіна та Україну в НАТО

Президент Росії Владімір Путін заявив, що хоче "конкретних домовленостей" на папері із США та іншими членами НАТО, які б передбачали, що Альянс не буде розширюватися на схід.

Владімір Путін заявив, що бачить головною метою надання Росії "надійних та довгострокових гарантій безпеки". 

Президент РФ уникнув згадок конкретних країн, але його слова вочевидь стосуються передусім України та Грузії.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба натомість заявив, що будь-які вимоги Росії до НАТО щодо членства України нелегітимні. 

Кулеба додав, що результати саміту НАТО в Мадриді наступного року мають не лише окреслити відповідь союзників на нові виклики та загрози, "а й встановити вказівники, які можуть допомогти їм втілити рішення Бухарестського саміту щодо нашого можливого членства".

На натяки Путіна відреагував й генсек НАТО. Єнс Столтенберг заявив, що вважає категорично неприйнятною позицію, що великі геополітичні гравці у сучасному світі буцімто мають право на свою "сферу впливу" і право контролювати політику своїх менших сусідів, і тому Росія "не має права вето" щодо майбутнього членства України в НАТО. 

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що здивований заявою президента РФ Владіміра Путіна про те, що Україна та її можливе членство в НАТО можуть становити загрозу для Росії.

Про стримування РФ

Тим часом, Україна та Північноатлантичний альянс працюють над стримуванням Росії від потенційної агресії на двох напрямках.

За словами глави МЗС Дмитра Кулеби, перший – співпраця з НАТО як з цілісним альянсом, другий – співпраця з кожним членом НАТО окремо на рівні двосторонніх відносин.

Кулеба на засіданні Північноатлантичної ради на рівні глав МЗС запропонував державам НАТО низку конкретних кроків для посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення оборонних спроможностей України.

За інформацією МЗС, Кулеба детально поінформував союзників НАТО про загострення Росією безпекової ситуації на Донбасі, нарощування російських сил вздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.

За його словами, Україна активно працює з партнерами над втіленням комплексного пакета стримування, який складається з політичних, економічних та безпекових заходів. Цей пакет спрямований на те, щоб знеохотити Росію вдатися до найгіршого сценарію дій. Міністр зазначив, що демонструючи силу зараз, ми уникаємо потреби доводити її пізніше.

Також, Кулеба на зустрічі з главою МЗС Британії у Ризі в середу домовилися про низку конкретних кроків у рамках комплексного пакета стримування РФ від нової хвилі агресії проти України.

Трасс запевнила, що Велика Британія готова разом з Україною  мобілізувати підтримку союзників на тлі агресивних дій РФ.

Нагадаємо, поблизу східного кордону України за різними оцінками перебувають до 90 тисяч російський військових з важкою технікою

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс готовий реагувати на можливу агресії Росії не тільки військовими засобами, але і санкційним та політичним тиском.

Він додав, що анексія Криму призвела до найбільшого посилення колективної безпеки НАТО з часів "холодної війни" із розміщенням бойових груп у країнах Балтії та Польщі і збільшенням присутності у Чорноморському регіоні.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що у Вашингтоні попередили Кремль про готовність застосувати жорсткі економічні заходи, від яких раніше утримувалися, за потенційну нову агресію проти України.

Ентоні Блінкен сказав, що США глибоко стурбовані з приводу інформації про ймовірні плани Росії, яка є у розпорядженні союзників.

Про перемовини через загрозу вторгнення

У четвер держсекретар Сполучених Штатів зустрінеться з главою МЗС України Дмитром Кулебою, а опісля - з главою МЗС Росії Сергєєм Лавровим. Зустрічі відбудуться в Стокгольмі на полях з’їзду міністрів країн Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Лавров також зустрінеться з главою зовнішньої політики Європейського Союзу Жозепом Боррелем у Стокгольмі.

Перемовини пройдуть на тлі побоювань Заходу, що Росія може планувати вторгнення в Україну.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що потрібно виходити на прямі перемовини з РФ. Він наголосив, що Україна не зможе зупинити війну, зокрема й на Донбасі, без свого війська, "найкращої армії у світі, яка захистить нас", але також і без прямих перемовин з Росією.

Намагається сприяти послабленню напруженості на українсько-російському кордоні Туреччина. Країна підтримує контакти з Україною та Росією.

При цьому міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що Туреччина не вірить, що санкції проти Москви дозволять вирішити проблеми. Також він зазначив, що Туреччина за розширення НАТО і за членство інших сусідніх країн, про що представники країни наголошували під час самітів і міністерських зустрічей НАТО.

Про санкції проти Білорусі та мігрантів

Посли Євросоюзу затвердили п’ятий пакет санкцій проти Білорусі у зв’язку з міграційною кризою, які повинні набути чинності 2 грудня.  

Під санкції потраплять 17 осіб та 11 організацій. 

Білоруський національний перевізник "Белавіа" та сирійська авіакомпанія Cham Wings Airlines входять до організацій, які потраплять під санкції Євросоюзу.

За словами одного з джерел, у списку також фігурують виробник азотних добрив "Гродно Азот" та виробник нафти "Білорусьнафта", а також білоруські прикордонники та судді.

Тим часом, Польща у середу вранці заявила про обстріл з пневматів ліхтарів на кордоні та наміри викликати військового аташе Білорусі. 

До Польщі для охорони кордону з Білоруссю своїх військових відправила Естонія. 

А самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко підтвердив, що готовий зупинити транзит енергоносіїв до Євросоюзу, якщо Польща закриє кордон з країною.

Про новий штам, зміну правил в’їзду та обмеження

Норвегія підтвердила перші випадки штаму "Омікрон". У Данії підтвердили "Омікрон" у відвідувача концерту, на якому було 1600 людей.

Ірландія посилила правила в'їзду через новий штам. Змінила правила в'їзду й Франція. Всім, хто приїздить до країни з-за меж ЄС, потрібен тест незалежно від вакцинації. 

Влада Австрії продовжила локдаун до середини грудня. Португалія також посилює заходи для боротьби з епідемією, попри високі показники вакцинації.

У Швеції почали вимагати сертифікат про вакцинацію для масових заходів у приміщеннях.

А от у Німеччині захворюваність на коронавірус знижується другий день поспіль.

Інше: лист депутатам від G7, проєкт про множинне громадянство

G7 письмово просить депутатів схвалити правки Зеленського про фінансування партій.

Кулеба відреагував на заяви Лукашенка про визнання Криму російським.

Зеленський внесе у Раду проєкт закону про множинне громадянство.

Україна і Франція підписали контракт на будівництво 5 суден для прикордонників.

Росія наказала залишити Москву частині співробітників посольства США.

У Британії 25 тисяч людей п’яту добу без світла й опалення через наслідки потужного шторму.

Це лише частина цікавих новин 1 листопада, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Ваша редакція.