Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба опублікував в авторитетному часописі Foreign Affairs статтю, яка називається "Не продавайте Україну".

Одна з центральних тез міністра викликала заперечення в директора Київського безпекового форуму, ексзаступника міністра закордонних справ України Данила Лубківського. Про те, який підхід Лубківський вважає хибним читайте в його колонці Сказати "ні" Путіну: п’ять заперечень до поради міністра Кулеби Заходу.

Лубківський звертає увагу на твердження Дмитра Кулеби: "Захід не повинен ані потурати Росії, погоджуючись на переговори щодо НАТО, ані робити Росії подарунки, відкидаючи їх. Найкраща стратегія для Заходу – просто ігнорувати їх. Продовжувати раунди переговорів, не піддаючись тиску Путіна щодо України та НАТО".

У статті міністр аргументує цей підхід таким чином: "Вимоги Путіна надати йому гарантії щодо нерозширення НАТО – це дилема. Якщо Захід поступиться, Росія, безперечно, буде щасливою отримати новоспечене право вето щодо зовнішньої політики України та процесу ухвалення рішень у НАТО. Якщо ж Захід відкине ці вимоги, Путін також буде задоволений, бо це допоможе йому створити свіже ідеологічне підґрунтя для нового вторгнення в Україну".

На погляд Данила Лубківського, такий підхід – хибний. І він має п'ять пояснень своєї позиції.

Отже, перше. Лубківський вважає, що Путін атакує не тоді, коли з’являється "свіже ідеологічне підґрунтя" для вторгнення, а тоді, коли його удар – неочікуваний, а мішень – слабка і беззахисна.

Друге. Принцип "не приймати і не відкидати" ускладнює, а не спрощує ситуацію, тому що залишає путінські претензії відкритим викликом. Брак прямого заперечення на необґрунтовані і зухвалі вимоги Росії є формою їхньої пасивної легітимізації і додаткового заохочення.

Третє. Чи можна поєднати принцип "не приймати і не відкидати ультиматуми" з тактикою ігнорування шантажу й одночасного тиску на агресора, як запропоновано в статті? Агресивні наміри Путіна треба прямо зупиняти на старті. Вдавати, що ми не чуємо гуркіт ворожих танків, як було наприкінці листопада і на початку грудня, – це недалекоглядний підхід.

Четверте. Думка про "не приймати і не відкидати" російських ультиматумів стосується наших головних інтересів. Представники нашої влади в принципі не мають фантазувати на ці теми, бо їхня позиція може бути лише одна: категорично відкидати злочинні претензії Путіна.

П’яте. Найбільшої шкоди принцип "не приймати і не відкидати (російські ультиматуми)" може завдати нам у майбутньому. Через свою химерність цей принцип може легко перейти на озброєння опонентів України і симпатиків Путіна на Заході.

Детальніше про небезпечність, на думку експерта, пропозиції глави МЗС України Дмитра Кулеби "не приймати і не відкидати" читайте в матеріалі Данила Лубківського Сказати "ні" Путіну: п’ять заперечень до поради міністра Кулеби Заходу.

Підписуйтеся на Telegram-канал "Європа тут" з найцікавішим від ЄвроПравди