16 грудня у Нью-Йорку Генасамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію "Ситуація з правами людини в АР Крим та місті Севастополь, Україна". 

Про те, навіщо, попри очевидну марність спроб примусити Росію до дій, Україна і далі витрачає зусилля на те, щоби мобілізовувати підтримку навколо кримської проблематики, та про новели цьогорічної резолюції ООН – у статті Тетяни Печончик та Ольги Матюшиної з Центру прав людини ZMINA Нові ляпаси Росії: що увійшло до посиленої кримської резолюції ООН.

Це вже шоста така резолюція – починаючи з 2016 року ГА ООН щороку схвалює документ за такою назвою. Щороку він констатує погіршення становища з правами і свободами на окупованому півострові. А загалом – якщо рахувати також резолюції про територіальну цілісність України та мілітаризацію Кримського півострова – це вже одинадцята резолюція Генасамблеї з кримської тематики. 

Утім, РФ щоразу ігнорує заклики і рекомендації ООН.

Проголосований у Нью-Йорку документ цього року вперше згадує Кримську платформу, містить кілька нових імен політичних в’язнів, вперше називає кримських татар корінним народом та покладає відповідальність за забезпечення Криму водою на Росію. 

Згадка прізвищ конкретних жертв порушень прав людини – надзвичайно рідкісне явище для резолюцій ГА ООН. Коли Генасамблея концентрує увагу на певних людях, це гарантує увагу до їхньої долі на найвищому світовому рівні, підвищуючи шанси на звільнення.

Резолюція 2018 року уперше згадала режисера Олега Сенцова, активіста та фермера Володимира Балуха та кримськотатарського правозахисника Еміра-Усеїна Куку. Перші двоє у 2019 році були звільнені. Резолюція 2020 року, крім Куку, згадала також про правозахисника Сервера Мустафаєва. 

Нова резолюція 2021 року, додатково до них, містить згадку про ув’язнених із політичних мотивів фрілансера проєкту "Крим. Реалії" "Радіо Свобода" Владислава Єсипенка, першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла і проукраїнської пенсіонерки із Севастополя Галини Довгополої.

Також третій рік поспіль документ згадує ініціативу "Кримська солідарність", яка "документує зловживання на півострові та надає гуманітарну допомогу сім'ям жертв політично мотивованих переслідувань". 

Крім того, резолюція ГА ООН 2021 року вперше наголошує на тому, що кримські татари є корінним народом Криму. 

Більше про резолюцію і про те, навіщо ухвалювати документ, який не є інструментом примусу РФ, читайте в матеріалі Тетяни Печончик та Ольги Матюшиної Нові ляпаси Росії: що увійшло до посиленої кримської резолюції ООН.