У п’ятницю МЗС РФ оприлюднило "проєкти договорів" про розподіл сфер впливу у Європі, які Москва хоче підписати з Північноатлантичним альянсом та з США. Зобов’язання не пропонувати членство Україні виявилося лише маленькою складовою пакету російських бажань.

У США та у самому Альянсі вже відповіли Росії, виставивши зустрічні умови для діалогу.

Про те, чого саме вимагає Росія, навіщо це все і якими є наслідки для України читайте у цікавій статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Путін на всю голову: чому російський ультиматум НАТО є доброю новиною для України.

У Кремлі запропонували Штатам відразу два проєкти договорів. Один з них – двосторонній США-РФ; другий – багатосторонній, який на вимогу Кремля мають підписати усі члени Альянсу. Причому основні вимоги прописані саме у багатосторонньому проєкті, натомість  у "штатівському" продубльована частина з них та прописані пояснення, що Росія все це робить, "намагаючись уникнути будь-якого військового протистояння та збройного конфлікту (між США та РФ), та усвідомлюючи, що пряме військове зіткнення між ними здатне призвести до застосування ядерної зброї". Такий собі шантаж, замаскований під добрі наміри.

Умови, запропоновані Росією НАТО, є нереальними. Наприклад, про те, що США та Західна Європа мають вивести війська з території східних членів НАТО і матимуть право переміщувати туди військові потужності тільки за згоди РФ. Тобто, по суті, Росія запропонувала позбавити суб’єктності в НАТО його східних союзників. Очевидно, що Кремль всунув в проєкти домовленостей усі свої "хотілки". 

У обмін на цей набір поступок Альянсу Росія зобов’язується не вважати НАТО противником. Все, більше нічого!

У міжнародній політиці – особливо між запеклими противниками – є практика, коли перші переговорні пропозиції є геть нереальними. Подібні нереалістичні проєкти часом, після кількох (часом навіть десятків) раундів переговорів суттєво змінюються, збалансовуються і доходять до підписання. 

Проте, Кремль зробив усе, щоби переговорів узагалі не було.

Саме по собі оприлюднення проєктів двосторонніх документів до того, як ви обговорили їх із партнером – це за межею. 

Часом (хоча й рідко) проєкти можуть за деякий час "злити" у пресу, що зазвичай свідчить про кризу переговорів та неможливість або небажання домовлятися далі. Але робити це ще до першого раунду, і до того ж оприлюднювати їх на власному сайті МЗС – це просто нонсенс.

Чому Росія, очевидно, взяла курс на ізоляцію і чи зважиться Кремль на нову військову кампанію читайте в матеріалі Сергія Сидоренка Путін на всю голову: чому російський ультиматум НАТО є доброю новиною для України.