Як польська влада атакувала медіа та поставила під загрозу відносини з США
Понеділок, 20 грудня 2021, 13:32
У п’ятницю польський Сейм у справжньому турборежимі схвалив поправку до Закону про радіомовлення (так званий "lex TVN"), тим самим відкинувши вето Сенату – верхньої палати парламенту. За даними польських медіа, про це голосування до останнього було невідомо частині міністрів і навіть президенту Анджею Дуді.
Про те, що залежить від рішення президента щодо зазначеної скандальної поправки читайте в статті кандидата політичних наук Станіслава Желіховського і редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Варшава втрачає союзників: навіщо Польща пішла на конфлікт із США.
Цей законопроєкт з’явився влітку цього року і відразу викликав звинувачення на адресу влади у спробах контролювати незалежні медіа.
Суть запропонованої правки дуже проста: ліцензію на мовлення можуть отримати лише телеканали, чиї власники походять з країн, що входять до Європейської економічної зони (окрім членів ЄС, туди входять Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн).
Польська влада пояснює цю ініціативу небезпекою покупки медіа інвесторами з недемократичних країн, на кшталт РФ чи Китаю, або держав арабського світу. Втім, цей аргумент не дуже задовольняє опозицію.
Там відзначають, що за такого сценарію поправку можна змінити, дозволивши володіння медіа лише інвесторам із країн, що входять до Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), що об’єднує розвинуті демократичні країни.
Різниця між пропозиціями влади та опозиції – дуже прикладна. Пропозиція влади не дозволяє володіти польськими ЗМІ компаніям із США, проте саме американський концерн Discovery є власником групи каналів TVN (це і дало неофіційну назву ініціативі як "lex TVN").
TVN – найвпливовіший телемовник у Польщі, непідконтрольний польській владі. Решту мовників було або взято під контроль влади, або маргіналізовано.
Попри те, що TVN не є суто опозиційним медіа (особливо в українському розумінні), він гостро реагує на помилки влади та скандали навколо неї.
Тож думка опозиції, що нові правки спрямовані не проти гіпотетичних інвесторів з Москви чи Пекіна, а проти конкретного телеканалу, що критикує владу, виглядає досить правдоподібно.
Про те, чи дійде конфлікт навколо медіа до остаточної кризи у відносинах США та Польщі читайте в матеріалі Станіслава Желіховського і Юрія Панченка Варшава втрачає союзників: навіщо Польща пішла на конфлікт із США.