Литва готова передати Україні летальну зброю; Сенат США у січні голосуватиме за санкції; прокуратура почне оголошувати обвинувальний висновок у справі MH17; президенти України, Польщі і Литви провели саміт "Люблінського трикутника" в Гуті; Австрія змінила правила в’їзду: туристичні поїздки можливі, але не для всіх; президент Польщі виступив проти будь-яких поступок Росії; у Бельгії страйкують працівники авіакомпанії Brussels Airlines; у Британії ексвчителів просять повернутись у професію, бо через епідемію не вистачає персоналу.

Більше цікавих новин 20 грудня у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Про саміт у Гуті

20 грудня в селі Гута на Івано-Франківщині пройшов саміт "Люблінського трикутника" за участі президентів України, Польщі і Литви.

Нагадаємо, "Люблінський трикутник" - платформа для тристоронньої співпраці між Литовською Республікою, Республікою Польща та Україною, спрямована на поглиблення регіонального співробітництва у безпековій, економічній та соціально-гуманітарній сферах. 

Президенти говорили про безпеку та координацію подальших кроків з протидії спільним викликам.

На пресконференції у Гуті президент Польщі Анджей Дуда наголосив, що саме Росія має зробити крок назад у нинішній ситуації з нарощуванням військ біля кордону України.

Він зазначив, що безпека України є фундаментальним питанням і що потрібно не дозволити не лише військовий напад на Україну, а зробити все, щоб запобігти такій атаці.

Також Дуда зауважив, що проти будь-якої політики поступок Росії.

За його словами, жодна демократична держава не може прийняти такий стан справ.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що його країна готова сприяти вступу України до НАТО та не приймає тиску Росії у цьому питанні. 

Він зазначив, що у спільній заяві президенти ще раз висловили підтримку України, її членства в ЄС і НАТО. 

Науседа додав, що ніхто не має права накладати вето і впливати на рішення і вибір незалежних держав.

Напередодні саміту в Литві заявляли, що готові передати Україні летальну зброю.

Слід зазначити, що 21-22 грудня в Гуті відбудеться конференція за участі абсолютно всіх послів України у світі. За словами президента України Володимира Зеленського, на ній планують обговорити цілі зовнішньополітичної стратегії України. 

Про сфери впливу та санкції

У п’ятницю МЗС РФ оприлюднило "проєкти договорів" про фактично розподіл сфер впливу у Європі, які Москва хоче підписати з Північноатлантичним альянсом та з США. 

В одному з пунктів Росія пропонує країнам НАТО взяти на себе зобов'язання, що "виключають подальше розширення НАТО, у тому числі приєднання України, а також інших держав". Крім того, Росія пропонує відмовитись "від ведення будь-якої військової діяльності на території України, а також інших держав Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії". 

У Білому домі заявили, що Сполучені Штати не будуть вести переговори без європейських союзників і партнерів.

Пропозиції РФ про фактично розподіл сфер впливу у Європі прокоментувала прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін. Вона заявила, що Європа, очевидно, не може погодитися з уявленнями Росії про її сфери впливу. Серед іншого вона сказала, що якщо Росія розширюватиме свої агресивні дії щодо України, на неї чекають серйозні наслідки.

Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що кінцеві наміри Росії, яка накопичує війська біля України, неясні і можливі різні сценарії.

А наступного місяця Сенат США голосуватиме за проєкт сенатора Теда Круза про введення санкцій щодо "Північного потоку-2". 

Відповідно до угоди, зафіксованої під час рідкісної сесії, що тривала всю ніч, Сенат голосуватиме за закон Круза про санкції, пов’язані з будівництвом газопроводу, який дозволяє Росії постачати природний газ до Німеччини, до 14 січня. Для його остаточного прийняття знадобиться 60 голосів.

Угода відбулася після кількох днів переговорів між Крузом та лідером більшості в Сенаті Чарльзом Шумером.

Про вибір керівника САП

Дипломати США та інших країн G7 особисто йдуть на відбір керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 21 грудня.

Нагадаємо, на початку грудня посли країн G7 закликали комісію, що обирає нового Спеціалізованого антикорупційного прокурора, у повній прозорості і без подальших зволікань завершити процес обрання.

Генпрокурор Ірина Венедіктова пояснила 1 грудня, що конкурс з обрання керівника САП затягується через те, що комісія не може зібратися. Вона сказала, що у зволіканні є "суб'єктивні чинники окремих людей".

А 20 грудня стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) скасував порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

ОАСК – суд першої інстанції, його рішення не набувають законної сили до рішення апеляційної інстанції.

На Банковій наголошують, що попри рішення ОАСК п’ятий і завершальний етап конкурсу може й має відбутися вчасно - "згідно з тими календарними орієнтирами, які визначила.

Про Білорусь та мігрантів

На польсько-білоруському кордоні все ще не спокійно. У Польщі повідомили про нові спроби перетину кордону з Білорусі, у тому числі силові.

Литва отримала від Туреччини 90 км колючого дроту для укріплення кордону з Білоруссю.

Тим часом, у Білорусі заявили, що значно скоротять дипломатичну присутність у країнах Західної Європи та наростять у СНД, Китаї, інших країнах.

А ще у МЗС Білорусі повідомили про напад на посольство країни в Лондоні та викликали на розмову тимчасового повіреного у справах Великої Британії.

За інформацією міністерства, інцидент стався увечері 19 грудня. 

Спочатку невідомі нібито "зіпсували" фасад будівлі, після чого "фізично атакували" білоруських дипломатів.

Про зміну правил в’їзду та нову вакцину

З 20 грудня усім особам, які прямують до Румунії, необхідно заповнити цифрову анкету у зв'язку із заходами боротьби з поширенням коронавірусної інфекції. 

В Австрії з 20 грудня також почали діяти нові умови в’їзду. 

Надалі поїздки без самоізоляції можливі лише для людей, які вакциновані від коронавірусу або нещодавно перехворіли. 

Обидві ці категорії також повинні будуть надати негативний результат ПЛР-тесту, зробленого не більш ніж за 72 години до прибуття. Для невакцинованих українців в’їзд з туристичною або діловою метою наразі неможливий. 

На австрійських ресурсах додатково зазначають, що не всі вакцини, які дозволяють в'їхати до Австрії, визнаються як перепустка до закладів, що фактично унеможливлює туристичну мандрівку. 

Так, щеплення вакциною Covishield, Sinopharm and Sinovac дозволяють в’їхати до країни, але з ними неможливо буде потрапити в готелі, ресторани, культурні заклади, на гірськолижні підйомники тощо.

Регулятор ЄС схвалив ковід-вакцину Nuvaxovid компанії Novavax.

Це вже п’ята вакцина, яку Європейське агентство з лікарських засобів (ЕМА), рекомендувало до схвалення - на додачу до Pfizer-BioNTech, AstraZeneca, Moderna i Janssen.

Вакцину рекомендують схвалити для людей від 18 років. 

Інше: суд у справі MH-17, кібератака

Прокуратура почне оголошувати обвинувальний висновок у справі MH17. Нідерландські прокурори зазначають, що четверо обвинувачених мали на меті збити український військовий літак, але це не змінює суті звинувачень.

Затриманий в Німеччині грузинський генерал має громадянство України, справою зайнялись консули - МЗС.

Росія оголосила персонами нон грата двох дипломатів Німеччини.

У Бельгії страйкують працівники авіакомпанії Brussels Airlines.

В Угорщині опозиція утримує незначну перевагу над партією Орбана.

Міноборони Бельгії зазнало кібератаки.

Єврокомісія стурбована ухваленням законопроєкту про медіа в Польщі.

У Британії ексвчителів просять повернутись у професію: через епідемію не вистачає персоналу.

Це лише частина цікавих новин 20 грудня, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Ваша редакція.