Україна готується вперше у своїй історії оскаржити дії Євросоюзу в арбітражі, створеному відповідно до Угоди про асоціацію. Причиною звернення є дії Польщі, яка, на думку офіційного Києва, дискримінує українських експортерів. 

Про те, якими є наші шанси на перемогу і чи не несе це додаткові політичні ризики для Києва, читайте в цікавій статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Прорвати польську блокаду: навіщо Києву потрібна суперечка з Євросоюзом.

Суперечка, про яку йдеться – зменшення видачі Польщею квоти на здійснення вантажних перевезень. Ця квота регулюється двосторонньою угодою, яка регламентує її на рівні 200 тисяч універсальних дозволів, а також прописувала можливість за згодою сторін збільшити квоту ще на 60 тисяч дозволів. Такі обсяги повністю відповідали потребам України.

До 2018 року проблем із виконанням цієї угоди не було.

Однак у вересні 2018 року Варшава заявила про скорочення квоти до 130 тисяч дозволів, що не влаштовувало Київ.

За словами колишнього заступника голови Мінінфраструктури з питань європейської інтеграції Віктора Довганя, у Польщі постійно озвучували все нові вимоги, за умови виконання яких Польща погодиться повернутися до прописаної квоти. Довгань каже, що спочатку це було розширення пропускної спроможності КПП "Краковець", потім – додаткові слоти для авіакомпанії LOT, згодом ще щось. 

Також аргументом для Варшави була корупція у розподіленні дозволів на перевезення серед українських компаній. Це давало можливості польським урядовцям стверджувати, що реальна потреба українських перевізників у дозволах є суттєво нижчою.

Заступник міністра інфраструктури Мустафа-Масі Наєм розповідає, що цього року Україна вперше не отримала від Польщі жодного додаткового дозволу, і це в ситуації, коли станом на вересень у нас залишилося лише близько 7 тисяч невикористаних дозволів, а у жовтні квота була вичерпана повністю.

При цьому на економічному форумі в польському Карпачі, що відбувся у вересні, питання дозволів на перевезення було предметом обговорення прем’єрів обох країн, і глава польського уряду Матеуш Моравецький дав обіцянку розібратися у проблемі.

Втім, за словами Мустафи-Масі Наєма, в реальності ситуація лише погіршилася. Польська сторона спочатку уникала діалогу з українцями, а потім взагалі висунула ультиматум: жодних переговорів про квоти до розблокування Україною важливої для польського експорту залізничної колії, закритої на ремонт.

Якщо минулорічні збитки України, зазначає Наєм, були оцінені у 500 млн євро, то цього року вони будуть набагато більшими, можливо, десь на рівні 1 млрд євро. 

Він додає, що аргумент Варшави про корупційний розподіл польських дозволів більш не є актуальним – із появою електронного обігу видачі дозволів це питання вже закрите.

В такій ситуації українська сторона вже не має іншого вибору, аніж переносити питання з двостороннього рівня на рівень ЄС.

Про те, якими є шанси України на успіх, читайте в матеріалі Юрія Панченка Прорвати польську блокаду: навіщо Києву потрібна суперечка з Євросоюзом.