Володимир Зеленський підписав указ "Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин".

Чому добрі наміри вилилися у юридично безглуздий указ, що лише додає ризиків та проблем, аж до загрози диктатури, читайте в чудовій аналітичній статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Міністерство пошти і справ: як Зеленський дав МЗС найвищу владу та чому це не запрацює.

В указі зазначено, що "...з офіційними заявами та коментарями з питань зовнішньої політики України та з ініціативами міжнародного характеру можуть виступати лише президент України, прем’єр-міністр України і міністр закордонних справ України". 

Тут йдеться не про будь-які заяви чи коментарі, а про ті, що офіційно виражають позицію держави. Коло осіб, які можуть їх давати, справді має бути обмежене. В усьому світі передбачений особливий статус президента, прем’єра та голови МЗС – за Віденською конвенцією про міжнародні договори лише ці три особи (або прирівняні до них) діють від імені держави без додаткових дозволів.

Ба більше, в Україні ще від 1996 року діє указ зі співзвучною нормою – і досі ніхто не вважав, що це забороняє комусь коментувати міжнародні справи! Тож обмежень свободи слова тут точно немає, щодо цього можна бути спокійним.

Втім, у цій нормі є інша проблема. Автори указу президента забули додати до неї приписку, що інші особи теж можуть робити офіційні заяви від імені України за дорученням президента, прем’єра чи міністра. У старому указі цей виняток був там, де і годиться, а тепер його перенесли в інший пункт.

І це створило абсолютно неймовірну ситуацію, якої немає ніде у світі: офіційно говорити від імені держави не може жоден з дипломатів, крім міністра. Численні коментарі речника МЗС відтепер стають незаконними. Чи інший приклад: на щотижневому засіданні ОБСЄ, де наш посол має виступати від імені держави, за новим указом президента він не має права робити офіційні заяви.

Нонсенс? Так. І, звісно ж, ця норма не працюватиме, на неї просто закриватимуть очі.

Але це – не найбільша проблема указу Зеленського.

Крім того, тепер представники будь-яких органів виконавчої влади мають брати у МЗС дозвіл (погоджувати) "проведення міжнародних консультацій, переговорів, зустрічей, бесід, інших заходів, пов’язаних із реалізацією державної політики у сфері зовнішніх зносин, за участю представників іноземних держав, міжнародних організацій, представників акредитованих в Україні іноземних дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій, представників іноземних підприємств та організацій". Жирним шрифтом виділене те, що досі не потребувало узгодження.

МЗС та президент явно перестаралися, розширюючи свої повноваження.

Досі українська нормативна база вимагала узгодження з МЗС міжнародної діяльності лише для органів виконавчої влади. У новому указі це змінилося – вимоги узгодження не тільки збільшили, а й поширили на будь-які "державні органи". 

Всі вони за указом Зеленського стають підпорядкованими МЗС у своїх міжнародних контактах, якщо ті "пов’язані із реалізацією державної політики у сфері зовнішніх зносин".

Детальний аналіз указа президента - у матеріалі Сергія Сидоренка Міністерство пошти і справ: як Зеленський дав МЗС найвищу владу та чому це не запрацює.