2 грудня у Стокгольмі пройшов перший день Ради міністрів закордонних справ країн ОБСЄ. Атаки Кремля на зустрічі наштовхнулися на потужний фронт підтримки України демократичною спільнотою. 

Журналістка "Європейської правди" Іванна Костіна у Стокгольмі уважно стежила за відкритими та закритими зустрічами і побачила те, що варте й вашої уваги. Про це – у її статті Погрози РФ та кримський наступ України: як Київ та Москва билися на полях ОБСЄ.

Зустріч у Стокгольмі відбувалася на наступний день після міністерського зібрання країн НАТО у Ризі, тому багато міністрів прибули на неї вже з готовими, проговореними з союзниками відповідями на словесні атаки Росії.

У тому, що ті будуть, не було сумніву від початку.

Як стало відомо "Європейській правді", ще до відкриття пленарної сесії, під час робочої закритої зустрічі міністрів, російський міністр Лавров завів свою давню "пісню" про "держпереворот" і "нацистів у Києві", але отримав різку і аргументовану відповідь від українського міністра Дмитра Кулеби, якого підтримав держсекретар США Ентоні Блінкен. 

За даними наших джерел, Лавров був помітно роздратований такою реакцією.

Глава американської дипломатії і під час виступу на пленарній сесії не позбавив себе можливості вказати Росії на невиконання Мінських зобов’язань, у чому Москва своєю чергою любить звинувачувати Київ.

Заклик до Росії утриматися від подальшої ескалації на кордоні неодноразово лунав під час виступів міністрів.

Не оминули увагою міністри і обмеження в роботі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, які посилилися з припиненням мандата ОБСЄ у російських пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк".

Розуміння, що робити з місіями ОБСЄ на Донбасі, після засідання не з’явилося – але всі лишилися незадоволені тим, що є зараз.

Лавров же натомість скористався нагодою звинуватити керівництво СММ в упередженості і однобокості інтерпретацій. 

Більшу частину свого виступу на пленарній сесії російська сторона присвятила все ж не СММ. І навіть не ОБСЄ як такій. Лавров використав майданчик у Стокгольмі, щоб оголосити давню позицію Росії про "неприпустимість" розширення НАТО на схід загалом і членства України в Альянсі зокрема.

Міністри у своїх виступах на засіданні не обходили і тему окупованого Криму, зокрема у контексті порушення прав людини, переслідування кримських татар і опозиційно налаштованих громадян.

До речі, Рада міністрів стала чудовим місцем для проведення заходу в рамках Кримської платформи, адже ОБСЄ є тією організацією, в якій беруть участь і країни, які не входять до ЄС чи НАТО, але є підписантами декларації Кримської платформи. 

Більше деталей першого дня Ради міністрів закордонних справ країн ОБСЄ – у матеріалі Іванни Костіної Погрози РФ та кримський наступ України: як Київ та Москва билися на полях ОБСЄ.