Естонія планує передати Україні ракети Javelin і гаубиці; Переговори між США і Росією заплановані на 10 січня; держсекретар США обговорив із Зеленським майбутні переговори з Росією; члени комісії з обрання глави САП просять Венедіктову допомогти з розблокуванням конкурсу; в ЄС за рік вакцинували від коронавірусу 78% дорослих; ЄС виділить Україні 5 млн євро на поводження з радіоактивними відходами; Чорногорія встановила жорсткі вимоги для в'їзду з України; Саакашвілі перевели з військового госпіталю до в’язниці у Руставі.

Більше цікавих новин 28, 29, 30 грудня у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Переговори Байдена з Путіним

Переговори між США і Росією, на яких обговорять Україну, заплановані на 10 січня.

Як відомо, 17 грудня МЗС РФ оприлюднило "проєкти договорів" про фактично розподіл сфер впливу у Європі, які Москва хоче підписати з Північноатлантичним альянсом та з США.

В одному з пунктів Росія пропонує країнам НАТО взяти на себе зобов'язання, що "виключають подальше розширення НАТО, у тому числі приєднання України, а також інших держав".

Сполучені Штати очікують на участь з Росією в платформі Стратегічного діалогу з безпеки 10 січня. 12 січня має пройти зустріч Ради Росія-НАТО, а засідання Постійної ради ОБСЄ заплановано на 13 січня.

Посадовець Ради з національної безпеки США також додав, що підхід президента США Джо Байдена щодо України полягає в об’єднанні союзу довкола двох шляхів: стримування та дипломатії.

Очікується, що протягом переговорів представники США та Росії обговорять безпекову ситуацію довкола України та діяльність НАТО в Європі.

Посадовець зазначив, що США будуть дотримуватися принципу "нічого про наших союзників і партнерів без наших союзників і партнерів, включаючи Україну". Будуть сфери, каже він, де Сполучені Штати зможуть досягти прогресу, і сфери, в яких будуть розбіжності. Ось у чому полягає дипломатія.

В Міністерстві закордонних справ РФ повідомили, що на майбутніх переговорах у Женеві 10 січня Росію представлятиме заступник глави МЗС Сєргєй Рябков, а США - заступниця держсекретаря з політичних питань Венді Шерман.

Ці ж дипломати проводили зустріч у Женеві в липні, у продовження діалогу після першої особистої зустрічі президента США Джо Байдена і президента РФ Владіміра Путіна.

Зустріч Шерман і Рябкова стане першою із серії взаємодій між Росією і країнами Заходу у наступні дні - 12 грудня у Брюсселі, з НАТО, а також 13 січня - у Відні з країнами-учасницями ОБСЄ.

Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що на цих переговорах Москва збирається вимагати "надійних юридичних гарантій" від США щодо нерозширення НАТО на схід та нерозміщення певного озброєння неподалік від кордонів Росії.

Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель наполягає, що ЄС має відігравати активну роль у майбутніх переговорах між США та Росією з питань безпеки навколо України.

Про координацію на Заході щодо загроз від РФ

Державний секретар США Ентоні Блінкен у розмові з президентом Володимиром Зеленським у середу, 29 грудня, обговорив майбутні переговори з Росією та урегулювання на Донбасі.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг обговорив з главою МЗС Британії триваюче нарощування російських військ біля кордонів України.

У цьому контекстів він підкреслив, що дії НАТО є оборонними та пропорційними, і Альянс залишається відкритими для діалогу. Столтенберг нагадав, що скликав засідання Ради Росія-НАТО у січні.

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель та глава МЗС Британії Ліз Трасс провели телефонну розмову щодо координації реагування на скупчення Росією військ біля кордонів з Україною.

Ліз Трасс за підсумками розмови наголосила, що будь-яке російське вторгнення буде мати масштабні наслідки і коштуватиме Росії дорого.

Також Трасс у своїй статті для ЄвроПравди наголосила, що за потенційне нове вторгнення РФ в Україну Британія готова запровадити жорсткі санкції, а також - що у Лондоні не сприймають спроби Кремля звинуватити в напрузі саму Україну або НАТО.

Вона зауважила, що Україна в цій напруженій ситуації демонструє похвальну стриманість, а НАТО за своєю суттю є оборонним альянсом.

Тим часом, Байден підписав оборонний бюджет США із $300 млн для України.

Естонія планує передати Україні ракети Javelin і гаубиці.

Крім того, через напругу з РФ Сполучені Штати змінили плани авіаносця, що перебуває в Середземному морі.

Про переслідування в РФ

Євросоюз вважає, що вирок, винесений 27 грудня щодо карельського історика, дослідника сталінських репресій Юрія Дмитрієва, пов'язаний з його правозахисною діяльністю та є порушенням Росією міжнародних зобов'язань.

27 грудня суд у місті Петрозаводськ визнав провину Дмитрієва у виготовленні порнографії та зберіганні зброї. Він додав ще два роки до 13-річного терміну, який історик отримав на початку року.

Євросоюз реагував схожими заявами на усі попередні рішення щодо Дмитрієва.

А 28 грудня Верховний суд РФ ухвалив рішення про ліквідацію організації "Міжнародний меморіал", яка спеціалізується на дослідженнях політичних репресій в Радянському Союзі.

Європейський суд з прав людини вимагає від Росії призупинити виконання рішень судів щодо ліквідації "Міжнародного Меморіалу" та правозахисного центру "Меморіал". 

Серед причин для ліквідації цих організацій прокуратура РФ називала порушення під час маркування своїх матеріалів згідно із законом про "іноземних агентів".

США і Євросоюз у своїх заявах засудили рішення російських органів влади закрити правозахисний центр "Меморіал". 

Держдеп США у своїй заяві наголосив, що "Меморіал" є однією з найстаріших і найбільш авторитетних у Росії організацій у цій сфері. 

Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич заявила, що Росія продовжує віддалятися від загальноєвропейських цінностей у зв'язку з ліквідацією організації "Міжнародний меморіал" в РФ.

Майбутній глава Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Гойсген, багатолітній радник ексканцлерки Німеччини Ангели Меркель з зовнішньої політики, звинуватив президента Росії Володимира Путіна у прославленні сталінського режиму. 

Про конкурс з обрання керівника САП

Члени конкурсної комісії для обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулися до генерального прокурора України Ірини Венедіктової, закликаючи її втрутитися у ситуацію, що склалася з затвердженням результатів конкурсу.

Звернення підписали Роман Куйбіда, Вячеслав Навроцький, Драго Кос, Томас Фаєрстон та Нона Цоцорія. 

Вони висловили занепокоєння щодо відсутності прогресу в конкурсі щодо відбору нового керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) та інших посадових осіб САП. 

Члени комісії нагадують, що 21 грудня завершились співбесіди заключного етапу конкурсу та були підраховані бали усіх кандидатів. Безсумнівним переможцем на керівника САП визначили Олександра Клименка, а Сергія Савицького - на посаду начальника п’ятого відділу САП. Проте, Комісія відмовилася затвердити результати. 

За їхніми словами, під час засідання 21 грудня голова комісії пані Коваль висловила різні причини, чому Комісія не може негайно затвердити результати.

24 грудня комісія знову не зібрала достатньої кількості голосів для обрання очільника відомства. Глава комісії не повідомила дату, коли проведуть наступне засідання.

На початку грудня посли країн G7 закликали комісію, що обирає нового Спеціалізованого антикорупційного прокурора, у повній прозорості і без подальших зволікань завершити процес обрання.

Колишній очільник САП Назар Холодницький звільнився з посади у серпні 2020 року. Спеціальна антикорупційна прокуратура досі не має керівника.

Посольство США звернулось до членів комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) із закликом повернутися до роботи і не дозволяти корумпованим зовнішнім силам блокувати їхню роботу.

Посол Британії в Україні Мелінда Сіммонс закликала членів комісії з відбору глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури нарешті підтвердити переможця конкурсу. 

Вона зазначила, що триваюча затримка із призначенням спеціалізованого антикорупційного прокурора - погані новини для України, яких можна уникнути.

Про плату за вакцинацію, штрафи та обмеження

В ЄС за рік вакцинували від коронавірусу 78% дорослих.

Грузія виплачуватиме $63 за вакцинацію людям віком від 50 років.

Франція планує штраф у 1000 євро за використання фальшивого "паспорта вакцинації".

Бельгія після рішення суду скасувала посилення коронавірусних обмежень.

Чорногорія встановила жорсткі вимоги для в'їзду з України.

У Греції покарали поліцейського, який без маски штрафував людей за відсутність маски.

Інше: підозра Додону, напад на посольство Туреччини

Чехія зі зміною уряду увійде до групи найпотужніших "друзів України" - посол.

У польських Татрах вилітали гелікоптером за українкою, що застрягла високо в горах.

ЄС виділить Україні 5 млн євро на поводження з радіоактивними відходами.

Росія каже, що "Північний потік-2" повністю готовий до роботи.

Угорщина може прокачати реверсом в Україну 700 млн кубів газу за три місяці.

Глава МЗС Угорщини отримав від Росії "орден Дружби".

Експрезиденту Молдови Додону оголосили підозру у справі про розкрадання коштів.

На посольство Туреччини у Польщі напали з "коктейлем Молотова".

На півночі Франції на пів року закриють мечеть за пропаганду радикальних ідей.

У Греції заборонили музику на святкуваннях Нового року.

В Іспанії у грудні інфляція стала найвищою за майже три десятиліття.

У Британії на Різдво банк помилково відправив клієнтам 130 мільйонів фунтів.

Саакашвілі перевели з військового госпіталю до в’язниці у Руставі.

Це лише частина цікавих новин 28, 29, 30 грудня, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію!

Ваша редакція.