Президент Латвії Егілc Левітс заявив, що Росія своїм нападом на Грузію в 2008 році і своєю агресією, що триває з 2014 року щодо України, демонструє намір відновити радянську імперію.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє портал Delfi.

Новий вимір агресивної риторики Росії є прямою ультимативною загрозою для НАТО та її членів, вважає Левітс. Він нагадав, що вимоги Росії включають і виведення сил НАТО з 14 країн-членів альянсу, які вступили до організації після 1997 року, і гарантії того, що НАТО не розширюватиметься.

"Вторгнення Росії до Грузії в 2008 році та її агресія проти України, яка триває з 2014 року, демонструє намір відновити радянську імперію, що впала в 1990-1991 роках завдяки спробам пригнічених націй відновити свободу. Російське політичне мислення застряло в категорії, коли велич країни вимірювалася розміром захоплених територій, а Європа була поділена на сфери інтересів великих держав", - наголосив Левітс.

Він зазначив, що НАТО, як найсильніша організація з оборони демократичних країн, і Європейський Союз, як найсильніше економічне та демократичне об'єднання, ґрунтуються на взаємній солідарності. І НАТО, і ЄС готові захищати свої цінності.

Як би Росія не намагалася, повернути колесо історії неможливо, вважає Левітс. Президент Латвії наголосив, що спосіб російського мислення та ґрунтовані на ньому вимоги до НАТО, країн-членів Альянсу та України неприйнятні.

"Сферам впливу або зонам привілейованих інтересів немає місця в сучасній Європі та світі. Це суперечить світовому порядку, визначеному Статутом ООН, міжнародним правом, правом народів на самовизначення, основними принципами демократії. Кожна держава має право самостійно обирати свою оборонну політику, своїх союзників і організації, в які вступати. Країна, яка веде себе агресивно і хоче повернути втрачені часи, не зміцнює довіру своїх сусідів", - йдеться у доповіді президента.

Левітс підкреслив, що діалог західних союзників з Росією з метою спроби деескалації ситуації є бажаним, проте висловлені РФ вимоги не можуть бути основою для цього діалогу і навіть не підлягають обговоренню. Є можливості шукати в діалозі окремі точки дотику, наприклад, питання контролю за озброєнням та запобігання інцидентам.

Як повідомлялося, міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс зазначив, що Латвія вбачає своїм моральним обов’язком допомогти Україні перед загрозою російської агресії і тому надає зброю, але відправляти військових не планує з низки причин.