У Польщі стала помітною криза між керівною партією та президентом. І це вже впливає на всю внутрішню політику наших сусідів.

Про те, що це означає і які наслідки може мати, читайте в статті кандидата політичних наук Станіслава Желіховського та редактора "Європейської правди" Юрія Панченка На межі розколу: як судова реформа та критика ЄС розсварили польську владу.

Причиною конфлікту стала ситуація навколо Дисциплінарної палати Верховного суду – нещодавно створеного органу, який займається звільненням судів.

Членів цієї палати обиратимуть депутати Сенату – верхньої палати польського парламенту. У правлячій партії вважають це участю суспільства у роботі судової влади. Натомість у ЄС такі новації трактують як наступ на незалежність судової влади.

Це рішення польської влади було оскаржено в Суді ЄС – тепер Варшава має виправити порушення, а поки не зробить цього, має сплачувати штраф у розмірі 1 млн євро за кожен день порушення. А на додачу Єврокомісія заморозила виплату трансферів на постковідне стимулювання економіки – за ним Польща має отримати близько 50 млрд євро, більше за будь-кого в ЄС.

Звичайно, що питання вирішення цієї кризи та розблокування виплат – одне з ключових для Польщі.

Спочатку в Польщі хотіли ліквідувати Дисциплінарну палату, але, зрештою, у провладній партії вирішили не прибирати порушення, а лише краще замаскувати його.

По суті, у цьому питанні зіткнулися два крила провладної коаліції – прагматики, які шукали порозуміння із Брюсселем, та прихильники необмеженого державного суверенітету, які бачили у критиці євроструктур напад на польську незалежність.

11 лютого до Сейму надійшов законопроєкт депутатів від правлячої польської партії "Право і справедливість". Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт має виконати рішення Суду ЄС й вирішити конфлікт. Проте, він радше реорганізує Дисциплінарну палату, ніж ліквідує її.

А дещо раніше альтернативний законопроєкт вніс президент Анджей Дуда – що й дало старт новому витку політичної кризи.  

Як виявилося, позиція президента в цьому суперечливому питанні набагато ближча до європейської, аніж до бачення власної партії.

3 лютого Анджей Дуда оголосив про те, що хоче ліквідувати Дисциплінарну палату Верховного суду. Він заявив, що замість Палати буде призначено новий орган, який складатиметься з одинадцяти суддів. Це рішення й викликало гостру критику та обурення у "ПіС" та в уряді.

У обох законопроєктів є невеликі шанси на ухвалення. Тож, швидше за все, Польщу чекатиме подальший параліч діяльності Дисциплінарної палати Верховного суду та нові покарання за невиконання рішення Суду ЄС.

Докладніше - в матеріалі Станіслава Желіховського та Юрія Панченка На межі розколу: як судова реформа та критика ЄС розсварили польську владу.