Кінець минулого тижня пройшов під знаком евакуації західних дипломатів з Києва. Масова евакуація посольств створює панічні очікування у багатьох в Україні.

Але наскільки ці очікування обґрунтовані? Це запитання стає ще актуальнішим, зважаючи на те, що навіть американські медіа пишуть про свідоме нагнітання тривоги Вашингтоном.

Про те, за яких обставин США ухвалювали рішення про евакуацію в інших конфліктних ситуаціях у світі, читайте в статті Не так, як в Україні: за яких обставин США евакуйовували свої посольства по світу.

Під час російсько-грузинської війни посольство США у Тбілісі ані на день не припиняло діяльність, навіть після подальшого просування військ РФ.

Це далеко не поодинокий приклад, коли наближення ворожої армії чи ведення активних бойових дій не ставало причиною для евакуації дипмісії. Навіть на так званому "пострадянському просторі" прикладів не бракує. Одна з яскравих історій – тимчасова евакуація у 1992 році щойно відкритого посольства США у Таджикистані. Тоді, під час війни у цій країні, Держдеп все ж пішов на цей крок. Але посол полишив дипмісію вже після того, як у столиці почалися вуличні бої.

У Нігерії, де з 2014 року особливо почастішали напади радикальної ісламістської терористичної організації "Боко Харам", а у 2015-му події були схожі на справжню війну проти уряду та народу країни, США не евакуйовували посольства та консульства. Лише в серпні 2018 року Сполучені Штати закрили та евакуювали консульство в столиці Абуджі, перевівши консульське обслуговування в найбільше місто країни – Лагос. Однак посольство в Абуджі та посол продовжили працювати.

Інший приклад з регіону – посольство США у Бейруті, столиці Лівану. Постійні безпекові загрози, насильницькі протести, близькість Сирії та перетікання бойових дій звідти на ліванську територію – все це Держдеп не вважає приводом для дій, подібних до тих, що ухвалені щодо посольства в Україні.

Втім, є ще яскравіший приклад – Венесуела.

У 2017 році тут під час кризи влади неодноразово йшла в хід вогнепальна зброя, був навіть обстріл Верховного суду з гелікоптера. За час протестів загинуло понад 160 людей, включаючи іноземців. 25 загиблих нарахували у столиці Каракасі, але попри все це, тотальної евакуації посольства не відбулося.

У Судані, країні з дуже непростою безпековою історією, восени стався військовий переворот. За два дні після того, як військові перебрали владу в країні, Держдеп дозволив добровільний від’їзд неключового американського персоналу посольства та родичів ключових дипломатів. Так, щодо родичів теж йшлося навіть не про евакуацію, а лише про дозвіл на від’їзд тих, хто цього хоче, з фінансуванням логістики. Тобто рівень загрози – нижчий, ніж Держдеп оголошував в Україні у січні!

І, нарешті, одне з найпроблемніших для "старої Європи" місць світу – Малі, де відбувається гібридна війна Франції та Росії (ЄвроПравда розповідала про це у статті "Макрон з переворотом"). Посольство США в місті Бамако не просто функціонує, а й проводить заходи, як-от тренінги для місцевих підприємців.

Але сценарію, подібного до українського, не було ніколи.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Не так, як в Україні: за яких обставин США евакуйовували свої посольства по світу.