У НАТО поки що не бачать ознак деескалації з боку Росії на українському кордоні; ЗМІ з посиланням на джерела та розвідка Естонії повідомляють, що ризик нової агресії РФ проти України залишатиметься високим протягом всього лютого; міністри оборони НАТО виступили з заявою через російську загрозу для України; Україна звернулась до Радбезу ООН через крок Росії до визнання ОРДЛО та попросила допомоги у НАТО; Європарламент погодив надання Україні екстреної макрофінансової допомоги на 1,2 млрд євро; Україна та Польща погодили додаткові квоти на автоперевезення; у Словаччині президентський палац підсвітили кольорами українського прапора; Австрія та Швейцарія скасовують майже всі коронавірусні обмеження.

Більше цікавих новин 16 лютого у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

РФ не відводить війська, попри заяву

На Заході не бачать відведення військ Росією. Нагадаємо, міністерство оборони РФ у вівторок повідомило, що завершило частину запланованих навчань, і низка військових повертається на свої бази, але більшість все ще продовжує навчання.

Міністр оборони Британії Бен Воллес заявив, що Росія має діями довести своє бажання деескалації, а заяви про відведення військ ще нічого не означають.

Міністр оборони додав, що хоча Москва заявила, що відправляє деякі військові частини назад на свої бази, коли він був солдатом, війська не створювали банки крові та польові госпіталі та не переміщали стратегічне озброєння, якщо вони просто тренувалися.

Посилаючись на дані розвідки, міністр зазначив, що росіяни зосередили 60% всієї сухопутної бойової потужності на кордоні з Україною і "значну флотилію" на морі.

Воллес вважає, що нічого не закінчилося і Росія не зняла ноги з педалі газу. 

У Північноатлантичному альянсі (НАТО) поки що не бачать ознак деескалації з боку Росії на українському кордоні.

Розвідка США також не підтверджує відведення військ РФ від українського кордону попри відповідні заяви Москви напередодні.

У держдепі США вважають, що Путін може лишати війська навколо України для залякування. Про це, зокрема, заявила заступниця держсекретаря США Венді Шерман в інтерв’ю "Європейській правді" та "Українській правді".

А от президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн бачить ознаки надії у вівторкових заявах Росії, але, за її словами, слова мають бути підкріплені вчинками.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що значна напруга між Росією і Заходом вочевидь тепер буде новим "нормальним" станом справ на тривалий час, і це доведеться врахувати у планах Альянсу. 

Генсек НАТО сказав, що в Альянсі не знають, як будуть розвиватись події далі, але те, що Росія продемонструвала готовність діяти силою та ініціювала перегляд основоположних принципів, змушує Альянс скоригувати свої довгострокові плани щодо східного флангу. 

Заява міністрів оборони НАТО та дебати в ЄС

Міністри оборони НАТО на засіданні в Брюсселі в середу схвалили заяву у зв’язку з необгрунтованим нарощуванням російських військ довкола України, закликавши Росію до негайної деескалації.

Міністри закликали Росію обрати шлях дипломатії та негайно припинити нарощування військ та вивести свої сили з України відповідно до своїх міжнародних зобов'язань. Вони заявили про відданість своєму двосторонньому підходу щодо Росії, який полягає у сильному стримуванні та обороні у поєднанні з відкритістю до діалогу.

Вони підкреслили свою відданість статті 5 Вашингтонського договору та підтвердили свою підтримку територіальної цілісності та суверенітету України у межах її міжнародно визнаних кордонів.

Міністри зазначили, що НАТО та союзники продовжують докладати дипломатичні зусилля та виступають за діалог з Росією з питань євроатлантичної безпеки, у тому числі на найвищому рівні.

У Європарламенті відбулись дебати щодо України та РФ.

Парламентарі закликали до об’єднаної відповіді та висловлювали підтримку Україні.

Президент Євроради Шарль Мішель підкреслив, що стягнення Росією таких сил до кордону з Україною можна розглядати не інакше, ніж погрозливу поведінку, та що це загроза не лише для України, але й миру та безпеки у Європі та міжнародного порядку, заснованого на правилах. 

Він нагадав, що ЄС активно залучений у дипломатичні зусилля для зниження напруги, але також готує жорсткий пакет санкцій, якщо Росія продовжить агресію проти України. 

Про нову інформацію щодо вторгнення

Служба зовнішньої розвідки Естонії опублікувала на своєму сайті оцінку, згідно з якою Росія буде готова розпочати повномасштабну військову операцію проти України з другої половини лютого.

Агентство Reuters з посиланням на посадовця з вищих кіл розвідки однієї з країн Заходу повідомило, що ризик нової російської агресії проти України залишатиметься високим протягом всього лютого.

Тим часом, екскомандувач США в Європі вважає малоймовірним повномасштабне вторгнення Росії. 

Голова Мюнхенської конференції з питань безпеки Вольфганг Ішингер також висловив скепсис щодо реальних намірів російського керівництва захопити і взяти під контроль Україну.

Слід додати, що міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей заявив, що Білорусь ніколи не збиралася нападати на Україну, а також запевнив, що після спільних навчань російські військові у Білорусі повернуться до Росії.

Звернення України до ООН та НАТО

Україна ініціювала обговорення у Раді безпеки ООН у зв’язку із закликом Держдуми РФ до президента Владіміра Путіна визнати незалежність самопроголошених "республік" на окупованих територіях Луганської і Донецької областей. 

Розглянути це питання пропонують у четвер 17 лютого. 

Держсекретар США застеріг РФ від визнання "незалежності" ОРДЛО.

Ентоні Блінкен заявив, що визнання Росією "незалежності" окупованих районів Донецької і Луганської областей зустріне швидку і тверду відповідь Сполучених Штатів.

Також Україна попросила допомогу у центру НАТО з реагування на катастрофи.

У переліку міститься понад 80 найменувань, про які просить Україна, зокрема, транспорт (70 пікапів, 30 позашляховиків), по 10 бульдозерів, автокранів та колісних екскаваторів, 31 спецмашину хімічної розвідки, 11 пересувних лабораторій, 760 надувних човнів з двигуном.

У списку є запит на 55 польових таборів з автономним джерелом живлення для проживання 250-300 осіб і 25 машин для перевезення питної води.

Також Україна просить засоби захисту для людей: десятки тисяч протигазів, захисних костюмів, медичних препаратів, марлеві пов’язки тощо.

Фіндопомога для України

Європарламент дав згоду на виділення Україні пакету екстреної макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 млрд євро за пропозицією, яку внесла Єврокомісія.

"За" проголосували 598 депутатів, проти - 55, 41 - утрималися.

За словами кореспондента "Радіо Свобода" Рікарда Джозвяка, отримати перший транш Україна зможе ймовірно на початку березня. 

Для того, щоб програма набула чинності, за неї повинна буде проголосувати ще Рада ЄС.

Нагадаємо, 1 лютого Єврокомісія запропонувала надати Україні новий пакет макрофінансової допомоги у вигляді позик для підвищення внутрішньої стабільності. 

Перший транш у 600 мільйонів євро Єврокомісія хоче виділити якомога швидше після остаточного ухвалення програми. Другий транш виплатять після виконання Києвом політичних умов. Ці умови ще повинні будуть погодити Єврокомісія та кабінет міністрів України, їх пропишуть у меморандумі про взаєморозуміння.

Крім того, уряд США запропонував Україні гарантії суверенних кредитів в розмірі до $1 мільярда для підтримки програми економічних реформ і продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Канада надасть Україні позику на 500 мільйонів канадських доларів ($393 млн) і летальну зброю та боєприпаси на суму 7,8 мільйона канадських доларів ($6,1 млн).

Зустрічі та візити через напруження

Литва закликала політиків ЄС безперервно їздити в Україну, щоб запобігти війні.

Лідери ЄС в четвер зберуться обговорити напругу довкола України і Росії.

Міністри закордонних справ країн "Групи семи" у суботу 19 лютого планують зустріч щодо кризи довкола Росії та України. 

Президент Європейської ради Шарль Мішель виступив з ініціативою конференції донорів для підвищення економічної стійкості України в умовах загрози подальшої російської агресії.

А президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган повідомив, що проведе телефонну розмову з президентом Росії Владіміром Путіним, щоб дізнатися його позицію щодо ідеї проведення тристоронньої зустрічі за участю президентів Туреччини, РФ та України.

Крім того, самопроголошений президент Білорусі Александр Лукашенко 18 лютого вирушить з візитом до Москви та зустрінеться з президентом РФ Владіміром Путіним.

Більшість європейців у восьми країнах за те, щоб ЄС захищав Україну у разі нападу РФ.

Інше: скасування обмежень, додаткові квоти в Польщу

Україна та Польща погодили додаткові квоти на автоперевезення.

Посли ЄС вилетіли в Маріуполь відзначати з Зеленським День єднання.

У Сербії призначили дострокові парламентські вибори.

Суд ЄС дозволив карати Угорщину та Польщу грошима за порушення верховенства права.

Нідерланди скасовують всі коронавірусні обмеження з 25 лютого. Словаччина планує з березня скасувати більшість коронавірусних обмежень. Австрія та Швейцарія також скасовують майже всі коронавірусні обмеження. 

У Словаччині президентський палац підсвітили кольорами українського прапора.

Це лише частина цікавих новин 16 лютого, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

Ваша редакція.