Міністерства інфраструктури України та Польщі узгодили збільшення квот на транзитні автоперевезення. 

Про те, чому це ще не остаточна перемога України читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Успіх на 75%: як Україна та Польща вирішують транзитний конфлікт, що заважає експорту до ЄС.

Від 2018 року Польща в односторонньому порядку зменшила кількість дозволів для українських автоперевізників з 200 до 160 тисяч.

Київ міг сподіватися лише на незначні додаткові квоти. Якщо у 2019 та 2020 роках Польща видавала до 10 тисяч додаткових дозволів, то минулого року сусідня країна не видала жодного додаткового дозволу. І це стало приводом для дій.

У Києві нагадують: таке зменшення кількості дозволів суперечить Угоді про асоціацію з ЄС.

Тож наприкінці минулого року Київ офіційно повідомив, що має намір скористатися можливостями арбітражу, прописаного в Угоді про асоціацію. 

Одночасно із загрозою арбітражу Київ розпочав ремонт частини залізничних колій, що заблокувало вантажне залізничне сполучення із Польщею. 

Так чи інакше, тиск Києва спрацював.

Заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм іронізує, що досягнутим компромісом він задоволений на 75%.

Дійсно, якщо брати за сто відсотків повернення до квоти на рівні 200 тисяч дозволів, то Київ виконав свій план на 75%.

У 2022 році квота на автоперевезення може зрости на 30 тисяч дозволів. Проте наразі це – лише теорія.

Досягнутий компроміс вирішує проблему польських транзитних дозволів лише на цей рік, а на додачу створює прецедент, коли за отримання додаткових квот Києву доведеться виконати якусь "домашню роботу".

Мустафа Найєм відзначає, що спільна українсько-польська робота з модернізації пунктів перетину кордону явно відповідає інтересам Києва.

Втім, як уточнює Віктор Довгань, який у 2016-2019 роках був заступником голови Мінінфраструктури з питань європейської інтеграції, в подальшому вимоги Варшави можуть змінюватися.

Та чи унеможливлює досягнутий компроміс подання Україною заявки на арбітраж із Польщею?

Ні, адже Україна ніде не підтверджувала, що більше не має претензій до Польщі.

А відповідно, є висока ймовірність, що вже наступного року, якщо переговори зайдуть у глухий кут, Київ знову повернеться до ідеї арбітражу.

Докладніше - у матеріалі Юрія Панченка Успіх на 75%: як Україна та Польща вирішують транзитний конфлікт, що заважає експорту до ЄС.