18-19 лютого у Мюнхені відбулася щорічна безпекова конференція – найавторитетніший світовий форум у сфері міжнародної безпеки, що обговорює події по всій земній кулі. І якщо раніше українська тематика була тут далеко не на першому місці, навіть у лютому 2015-го, коли тривали бої за Дебальцеве, то цього разу все змінилося.

Про особливості цьогорічної конференції, заяви учасників та висновки, які можна зробити за її підсумками, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка, який відвідав захід, Мюнхенська не зрада: як Путін об'єднав світ навколо України та які кроки готує Захід.

На конференції буквально кожен західний топовий політик присвячував Україні помітну частину своєї промови; українська та східноєвропейська панелі зібрали аншлаг у залі; а "Український ланч", який Yalta European Strategy та Фонд Пінчука вже п’ять років поспіль організовують на полях МБК – перетворився на ключовий side event форуму і пройшов з участі кількох міністрів оборони та закордонних справ і особисто глави конференції Вольфганга Ішингера.

Представники влади РФ проігнорували Мюнхен-2022, і це – ще одна унікальна особливість цьогорічної конференції. Багато років поспіль Москва активно працювала на МБК. Саме на такій конференції у 2007 році Владімір Путін виголосив тут свою знамениту "мюнхенську промову", що стала першим відкритим ультиматумом Путіна на адресу Заходу.

Українська експертна спільнота одностайно підтримала виступ президента Володимира Зеленського у Мюнхена. Широкій українській аудиторії він також "зайшов". Більш того, виступ президента України цього разу "зайшов" і західній аудиторії. Хоча, у промові Зеленського було чимало згадок про західних партнерів, не завжди позитивних.

Очільниця МЗС Британії Ліз Трасс, що виступала відразу після українського президента і яку попросили прокоментувати його слова, навіть трохи відхилилася від офіційної британської лінії та визнала, що загроза масштабної агресії, на думку багатьох, не є аж такою однозначною – але Захід все одно має до неї готуватися.

До речі, найбільш песимістичні прогнози щодо дій Росії звучали від представників британо-американської співдружності.

У своєму виступі на конференції Трасс попередила, що вже наступного тижня в Україні може розгорнутися "найгірший сценарій" російського вторгнення. Її підтримав Борис Джонсон, який оголосив, що за даними розвідки, Росія планує найбільшу з 1945 року війну в Європі.

Натомість лише 37% міністрів, безпекових експертів, чинних та колишніх політиків, що спеціалізуються на Україні, яких опитали на Мюнхенській конференції, вважають, що Путін розпочне повномасштабне вторгнення в Україну, у тому числі зі спробою захоплення Києва, вже найближчим часом. Решта дали негативну відповідь.

І що впадало в очі у дискусіях у Мюнхені – це те, що чим далі від України, тим песимістичнішим є політик або політикиня.

Лідери та представники усіх без винятку держав ЄС та НАТО на конференції підтвердили: санкції проти Росії у разі нового вторгнення точно будуть.

Вже є детальна домовленість про спільні санкції всередині британо-американської співдружності, запевнила у Мюнхені очільниця МЗС Канади Мелані Жолі.

У ЄС вже знають про спільне америко-британо-канадське рішення, в курсі деталей санкційного пакета, та обіцяють не баритися з відповіддю і доєднатися до нього.

Якщо підсумувати результати конференції, то можна з абсолютною певністю говорити, що єдність Заходу, готовність підтримувати Україну були безпрецедентними.

Докладніше - в матеріалі Сергія Сидоренка Мюнхенська не зрада: як Путін об'єднав світ навколо України та які кроки готує Захід.