Цей текст був написаний ще до початку нового військового вторгнення РФ. Однак потреба розриву дипвідносин стала відтоді ще більше актуальною

* * * * *

Ближчим часом президент України Володимир Зеленський підпише довгоочікуваний указ про розірвання відносин з Російською Федерацією.

Про те, що означає, а що НЕ означає розірвання дипвідносин, дивіться у відео на нашому Youtube-каналі або читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Війна без посольства: що означає та на що вплине розірвання дипвідносин України та РФ.

Розірвання дипвідносин і розірвання консульських відносин – це дві дуже різні процедури. Віденська конвенція про консульські зносини підкреслює це як базове положення. "Розірвання дипломатичних відносин не тягне за собою (автоматичного) розірвання консульських зносин", каже стаття 2 цього міжнародного договору.

У Росії діють п’ять консульських установ, що допомагають українцям: відділ при посольстві в Москві, генконсульства в Ростові-на-Дону та Санкт-Петербурзі, а також консульства в Новосибірську та Єкатеринбурзі. Вони допомагають політв’язням, бранцям Кремля, а також пересічним громадянам, яким потрібно отримати паспорт, інші документи, довідки тощо.

І особливу вагу тут має консульство в Ростові. Перш за все – через відносну близькість до окупованого Криму. У південно-західній частині Росії, яка входить до ростовського консульського округу, відбувається чимало політичних судів. Сюди часом приїздять ті кримчани, яких російські прикордонники не пускають до контрольованої частини України. Словом, це консульство має вагу і сенс своєї роботи.

Тобто робота консулів (і їхня допомога громадянам) не має постраждати.

Та Росія має право не дати згоду на продовження роботи будь-якого консульства України. Вона також може розірвати консульські відносини з Києвом. Але вона може зробити це незалежно від наявності дипвідносин.

Ви можете спитати: а чого ж Росія не закриває українські консульства "просто так", щоби зашкодити Україні? Відповідь проста: бо у міжнародних відносинах все відбувається за принципом взаємності.

Закриття Москвою будь-якого українського консульства матиме наслідком закриття Києвом одного з російських консульств, які наразі діють у Львові, Одесі та Харкові. А вони Росії все ж потрібні. І для захисту своїх простих громадян, які опинилися в Україні та потрапили в скруту. І для супроводу "непростих громадян", як-от представників спецслужб, які часом сюди потрапляють і користуються недоторканністю російських дипавтомобілів тощо. І для банальної розвідувальної діяльності, яку, поза сумнівом, часом здійснюють російські дипломати.

Та повернімося до розірвання дипвідносин. Якщо стисло, то є три зміни, які відбудуться через розірвання дипломатичних відносин України та РФ:

1) Не може продовжувати роботу під старою назвою посольство України в Росії і навпаки. Але можлива його реорганізація за посередництва іншої держави (як, наприклад, Швейцарії між  Грузією і РФ).

2) Посла та інших неконсульських дипломатів відкликають додому (це матиме мінімальний вплив на нас, оскільки посла в Москві Україна не має з 2014 року, а інший штат зведений до мінімуму, лишилися, по суті, тільки консульські та технічні співробітники).

3) Стають неможливими офіційні візити українських посадовців до Росії і навпаки, а також неможливо проводити в Україні та в Росії офіційні двосторонні переговори цих держав.

Але, це не означає заборону переговорів у принципі.

Підсумовуючи: звичайно, розірвання дипвідносин дещо ускладнить взаємодію. Але зважаючи на чинний стан відносин з державою-агресором, ці зміни не стануть радикальними. Навпаки, вони є дуже потрібними.

Докладніше - у відео "Європейської правди", а також в матеріалі Сергія Сидоренка Війна без посольства: що означає та на що вплине розірвання дипвідносин України та РФ.