Зеленський погодився зустрітися з Путіним, у Кремлі не відкидають ідеї про потенційні переговори; Китай підтримав вимоги Росії; США заявили про підготовку Росією фейкового відео як приводу для нападу на Україну; Сенат Польщі одноголосно схвалив резолюцію про політичну і збройну підтримку України; Україна направила уряду Німеччини список необхідного озброєння; в Іспанії заарештували "Галісійського Рембо"; Ісландія припинить китобійний промисел у 2024 році.

Більше цікавих новин 4 лютого у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

Про переговори з Путіним

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що президент України Володимир Зеленський погодився зустрітися з російським лідером Владіміром Путіним у Туреччині.

Ердоган додав, що наразі визначаються з датою. 

У Кремлі не відкидають ідеї про потенційні переговори президента України Володимира Зеленського і президента РФ Владіміра Путіна на території Туреччини, але на даний час це гіпотетична можливість.

У Кремлі прокоментували ідею про зустріч Зеленського й Путіна за посередництва Туреччини.

Речник Путіна Дмитрій Пєсков сказав, що поки немає розуміння, що буде на виході, що буде обговорюватися.

Президент Франції Еммануель Макрон у четвер провів телефонні розмови з президентом РФ Владімором Путіним, а потім з українських президентом Володимиром Зеленським у спробі знайти шляхи зниження напруженості навколо України.

У пресслужбі Кремля заявили, що лідери "продовжили предметний діалог щодо ситуації навколо України та питань, пов'язаних з російською ініціативою щодо вироблення довгострокових правових гарантій безпеки Російської Федерації".

Путін поскаржився Макрону на "провокаційні заяви та дії київського керівництва, що суперечать мінським домовленостям", зазначається у заяві Кремля. 

У телефонній розмові з Володимиром Зеленським, яка відбулась опісля, лідери обговорили протидію безпековим викликам та активізацію мирного процесу в межах Нормандського формату, розповів президент України.

Також стало відомо, що Макрон зустрінеться з російським президентом Владіміром Путіним у Москві 7 лютого та з президентом України Володимиром Зеленським 8 лютого.

Слід додати, що президент Фінляндії висловився щодо Мінських угод. Він, зокрема, заявив про необхідність їхнього перегляду для розв'язання кризи, що триває між Україною та Росією.

Президент Саулі Нііністьо сказав, що президент Росії Владімір Путін згадав Мінські угоди у нещодавній розмові з ним.

За його словами, Мінські угоди були дещо забуті протягом останніх років, але у своїй останній розмові з Путіним російський лідер знову наголосив на їхній важливості.

Про підтримку Китаєм вимог Росії

Китай підтримав вимоги Росії про так звані "гарантії безпеки" від Заходу у спільній заяві, оприлюдненій після зустрічі лідерів у Пекіні.

Заява охоплює широке коло питань, пов’язаних з міжнародною політикою і безпекою.

Серед іншого, сторони заявляють, що "жодна країна не має забезпечувати власну безпеку окремо від безпеки решти світу чи за рахунок безпеки інших країн".

Китай і РФ висловлюються проти створення "закритих блоків і протилежних таборів" в Тихоокеанському регіоні та критикують стратегію США щодо цього регіону, і висловлюють стурбованість нещодавно створеним тристороннім блоком AUKUS США, Британії та Австралії. 

Також вони висловлюють стурбованість планами США "розробляти глобальну систему протиракетної оборони і розміщувати її елементи в різних регіонах, у поєднанні з розвитком неядерного високоточного озброєння для ударів з метою роззброєння та іншими стратегічними цілями". 

Вони також висловлюються проти "спроб деяких країн перетворити космос на арену збройної конфронтації" та висловлюють наміри "докласти усіх зусиль для запобігання гонці озброєнь у космосі". 

Генсек НАТО відреагував на вимогу РФ і Китаю щодо нерозширення Альянсу. Єнс Столтенберг заявив, що питання про розширення чи не розширення Альянсу стосується виключно права суверенних держав обирати власний шлях, яким рухатися. 

Підготовка в РФ фейкового відео

Сполучені Штати стверджують, що володіють інформацією, яка свідчить про те, що Росія розглядає як привід для нападу на Україну поширення фейкового відео з зображенням нібито кривавої атаки українських збройних сил.

Сполучені Штати, за словами високопоставленого чиновника адміністрації, вважають, що російські спецслужби "тісно причетні" до планування сфабрикованої атаки із залученням акторів.

Стверджується, що РФ планує пропагандистське відео, яке, ймовірно, буде "зображати графічні сцени інсценованого фальшивого вибуху з трупами, акторів, які зображають плакальників, а також зображення зруйнованих місць і військової техніки".

На відео також можуть бути зображені турецькі безпілотники або інше військове обладнання, надане Україні країнами НАТО "як спосіб звинуватити НАТО у причетності до атаки", що дасть Путіну "іскру, необхідну для початку та виправдання військових операцій проти України", заявив співрозмовник.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів, що не здивований інформацією про ймовірну підготовку Росією відеофейку як приводу для нападу на Україну, та що завчасне розкриття таких планів допомагає відвернути такі сценарії.

Дмитро Кулеба зазначив, що американська сторона передала Україні ці дані перед тим, як інформація потрапила у ЗМІ.

Одноголосна підтримка України Сенатом Польщі

У п'ятницю Сенат Польщі одноголосно ухвалив резолюцію про підтримку України. 

За ухвалення резолюції віддали голоси всі 92 сенатори, які брали участь у голосуванні.

Сенат зазначив, що підтримує політичну та фінансову допомогу Україні, постачання країні зброї та участь солдатів з країн-членів НАТО у підготовці українських військових, оскільки Україна опинилася перед смертельною небезпекою.

Сенатори зазначили, що Росія зібрала на кордонах України величезну армію, оснащену танками, важкою артилерією, кораблями та бойовою авіацією, що може призвести до спалаху найбільшого збройного конфлікту з часів Другої світової війни.

Сенат Республіки Польща також впевнений, що діалог з Росією  можливий, однак він не може відбуватися в ситуації військового шантажу, що підриває принцип недоторканності кордонів у Європі.

Перша партія військової допомоги Польщі надійде в Україну наступного тижня.

Згодом посол України в Польщі Андрій Дещиця повідомив, що Варшава готує другий пакет військово-технічної допомоги для України. Дипломат припускає, що це буде інше озброєння, ніж те, що передаватиметься у першій партії.

А заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський заявив, що ризик нападу Росії на Україну під час Олімпіади залишається, нагадавши про напад на Грузію 2008 року.

Список озброєння в Німеччину

Посольство України у Німеччині звернулося із офіційним листом до німецького уряду, в якому просить надати оборонне озброєння і перераховує конкретний список необхідного.

Süddeutsche Zeitung зазначає, що лист, копія якого надійшла також до Міністерства оборони, є сумішшю заклику про допомогу та списку побажань. У ньому детально перераховано ті оборонні засоби, на які Україна сподівається від Німеччини.

У списку також є транспортні засоби "з підвищеним протимінним захистом" і роботи для знешкодження вибухових пристроїв, а також системи дистанційного підриву.

Крім того, Україна просить цифрові радіостанції, радіолокаційні станції, розвідувальні станції, підводні локатори. Згідно зі списком, Україні також потрібні машини швидкої допомоги та протиснайперські системи, а також протимінні системи.

Результати опитування Infratest dimap для ARD-DeutschlandTrend свідчать про те, що переважна більшість німців проти того, щоб уряд Німеччині продавав Україні зброю. Крім того, більше половини німців виступають за те, щоб НАТО задовольнив вимоги Росії щодо безпеки.

Тим часом, перші військові підсилюючого контингенту США прибули до Німеччини.

Інше: жорсткі санкції ЄС, блокування від Угорщини

Президентка Єврокомісії: ЄС підготував пакет "жорстких і комплексних" санкцій проти РФ.

Угорщина заблокувала приєднання України до кіберцентру при НАТО.

Зеленський обговорив із президенткою Словаччини збільшення потужностей для транспортування газу.

Ексканцлера Німеччини Шредера висунули до ради директорів "Газпрому".

Лише двоє лідерів ЄС їдуть на відкриття зимової Олімпіади у Пекіні.

США ввели нові візові санкції проти громадян Білорусі.

Єврокомісія вважає абсолютно невиправданим рішення РФ про заборону Deutsche Welle.

Австрія фінально схвалила обов’язкову вакцинацію від коронавірусу для дорослих.

В Іспанії заарештували "Галісійського Рембо", який майже рік ховався від поліції в лісах.

Ісландія припинить китобійний промисел у 2024 році.

Це лише частина цікавих новин 4 лютого, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

Ваша редакція.