“Зради” та “перемоги” Версальського саміту щодо членства України в ЄС

П'ять годин тривала емоційна та непроста розмова лідерів ЄС за закритими дверима у Версальському палаці. Вони вирішували, що робити із заявкою України на членство в ЄС. Результатом стало компромісне рішення, у якому кожен побачить чи то "наполовину порожню", чи то "наполовину повну" склянку.

Про те, що ж відбувається з рухом до членства України в ЄС читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Дорога до членства: що пообіцяли та що загальмували на "українському саміті" ЄС.

"Європейська правда" вже публікувала текст рішення саміту щодо заявки України на вступ до Євросоюзу в українському перекладі. 

Та ключові його моменти потребують пояснень.

Лідери ЄС витратили п'ять годин на відшліфовування найбільш чутливих фраз у документі. Частина з цих фраз матиме довготривале юридичне значення.

"Рада ЄС швидко ухвалила рішення запропонувати Єврокомісії подати свій висновок щодо цієї заяви відповідно до відповідних положень Договорів ЄС".

Це речення важливе саме по собі, якщо навіть не вдаватися в деталі. Йдеться про те, що головний законодавчий орган Євросоюзу, яким є Рада ЄС, спрямував українську заявку до Єврокомісії. ЄК має підготувати висновок про те, чи відповідає Україна критеріям держави-кандидата. Це важливо, бо Україна не мала офіційно визнаної європейської перспективи.

Іноді великим здобутком стає не те, що написане у документі, а те, що у нього не увійшло. Рішення щодо України – саме такий приклад.

Пам’ятаєте нідерландський референдум у 2016 році, що ледь не заблокував нашу Угоду про асоціацію з ЄС? Рік за роком, від саміту до саміту, в усіх згадках про європейський вибір України за наполяганням Нідерландів додавали посилання на угоду 2016 року, підкреслюючи тим самим, що Україна не має перспективи членства.

І от нарешті це пішло у минуле. В рішенні Версальського саміту згадки про 2016 рік немає. І, за практикою ЄС, в усіх подальших рішеннях її також не має бути.

По суті, Нідерланди дали згоду на отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС після виконання необхідних процедур. Ба більше, держави ЄС погодилися із тим, що вже зараз, до отримання статусу кандидата, Україна та ЄС мають знайти нові можливості для зближення.

Не дивлячись на те, що заявки на вступ до Євросоюзу подали також Молдова та Грузія, рішення саміту підкреслило, що особлива процедура зближення стосується тільки України.

І найголовніше. Наша заявка все ще має шанс на розгляд за прискореною процедурою. Нинішнє рішення саміту не містить такої "заборони" і не містить також фраз на кшталт того, що процедура має бути стандартною. До речі, вже на цьому саміті переважна більшість країн була за спецпроцедуру.

Наступний саміт ЄС відбудеться 24-25 березня.  На ньому знову розглядатимуть українське питання.

Це – ще один шанс для України. Проте, потрібно бути свідомим того, що пришвидшення не означає "моментального вступу України до ЄС".

Про те, які ж країни є противниками спецпроцедури зближення України з Євросоюзом і що можуть українці для тиску на уряди цих країн, а також інші деталі саміту - у матеріалі Сергія Сидоренка Дорога до членства: що пообіцяли та що загальмували на "українському саміті" ЄС.