Пояснюємо, як швидко та яким шляхом Україна йтиме до членства у Євросоюзі

18 березня стало ще однією поворотною датою на шляху України до членства в ЄС. Переговори президентів України та Єврокомісії завершилися домовленістю про "fast track" – прискорений шлях, що буде застосований уперше в новітній історії розширення ЄС. За оцінками з Брюсселя, він має призвести до позитивного висновку ЄК про готовність України до статусу кандидата за лічені місяці.

Докладніше про процедуру, що має привести Україну до членства у ЄС та про виклики на цьому шляху читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Кандидатський максимум: як Єврокомісія планує просувати Україну до членства у ЄС.

У п'ятницю президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що європейський шлях України розпочався. Зеленський, зі свого боку, додав конкретики і повідомив про домовленість отримати "висновок ЄК щодо заявки України" вже за кілька місяців, а заступник глави Офісу президента Ігор Жовква запевнив, що йдеться про прискорену процедуру.

Наразі Україна на самому початку шляху євроінтеграції. 

Процедура вступу "у звичному режимі" виглядає наступним чином: 

1) подання заявки на членство; 2) представники держав-членів дають згоду на те, щоби почати розгляд заявки, і доручають Єврокомісії перевірити, чи відповідає претендент необхідним критеріям; <Україна зараз тут> 3) Єврокомісія розробляє і надсилає цьому претенденту індивідуальний "опитувальник" (questionnaire) з запитаннями про стан справ у державі-претендентці; 4) після пари місяців підготовки (а то й довше) держава надає відповіді на ці запитання; 5) розгляд відповідей на опитувальник триває ще кілька місяців і у разі, якщо все нормально, Єврокомісія надає висновок про те, що держава може бути кандидатом на членство і здатна провести реформи та змінити своє законодавство до рівня, необхідного для вступу в ЄС; 6) Європейська рада визнає державу кандидатом та ухвалює рішення про початок переговорів про вступ; 7) починаються тривалі переговори по 33 главах договору про вступ до ЄС; 8) переговори проходять під контролем держав-членів, закриття кожної наступної переговорної глави має бути схвалене консенсусом; 9) після успішного завершення переговорів Європейська рада консенсусом дає згоду на приєднання держави до ЄС.

Так от на цьому етапі, є простір для прискорення вступу України. Адже пункти 3, 4 та 5 із зазначеного списку, які для нас є наступними, входять до переліку "традиційних, а не врегульованих законом". Причому, за даними ЄвроПравди, обіцянка фон дер Ляєн щодо прискорення процесу стосується саме них.

Опитувальник, про який йдеться у згаданих трьох пунктах, це глибокий аудит держави, від політики до бізнесу, який країна здійснює на запит Брюсселя. Наприклад, опитувальник для Ісландії складався з близько 2500 запитань. Відповіді Рейк’явіка на опитувальник ЄС – це 8870 сторінок (!!!), з них 2600 сторінок текстових відповідей, а решта – уточнення на запити з Брюсселя, таблиці та інші додатки.

За даними джерел, фон дер Ляєн у п’ятницю запевнила Зеленського у тому, що подібних талмудів від України не вимагатимуть і що цю бюрократію Україна омине. Бо у ній і справді немає суттєвої потреби.

Брюссель твердо налаштований підготувати висновок про готовність України до статусу кандидата вже у найближчій перспективі. Незалежно від того, чи буде на цьому етапі короткий опитувальник (швидше за все, буде), чи держави-члени неофіційно дадуть Єврокомісії добро на ще радикальніше скорочення процедури.

Оптимістичний, але водночас реалістичний термін надання Україні статусу кандидата – це саміт ЄС наприкінці червня 2022 року.

Докладніше - у матеріалі Сергія Сидоренка Кандидатський максимум: як Єврокомісія планує просувати Україну до членства у ЄС.