23 березня президент РФ Владімір Путін несподівано заявив, що усі платежі за російський газ мають здійснюватися у російських рублях.

Європейські покупці газу вже встигли заявити, що не збираються виконувати цю російську забаганку. І це вже не позиція окремих країн, а спільна позиція Групи семи.

Про те, що це означає читайте в статті голови департаменту макроекономічних досліджень групи компаній ICU Віталія Ваврищука Дерев'яні погрози: які наслідки матиме новий газовий ультиматум РФ.

Рішення Путіна – це реакція на санкції, накладені урядами розвинутих економік на Росію. Це спроба створити дзеркальні труднощі для торговельних партнерів і довести, що важелі впливу є в обох сторін.

Проте яким би сильним не було бажання Кремля довести Заходу свій вплив, такі спроби вже традиційно завершуються не на користь самої ж РФ.

Поточні платежі покупців російських товарів та послуг є критично важливі для стабільності рубля та стійкості російської фінансової системи.

Оскільки більша частина резервів центрального банку РФ фактично заморожена, то збалансованість валютного ринку та відносну стабільність російського рубля можна забезпечити лише у тому разі, якщо притік доларів та євро до РФ буде постійним.

Та навіть якщо Захід піддасться на ультиматум РФ, нові правила розрахунку за газ жодним чином фундаментально не змінюють умови для російської економіки.

Вибір валюти розрахунку ніяк не збільшить кількість твердої валюти, що заходить до РФ. Якщо Росія продає газу на умовну суму 1000 доларів, то зрештою саме така сума твердої валюти до країни і потрапить.

Зміниться лише шлях проходження цих грошей. Росія, по суті, вимагає, щоб "Газпром" одразу отримував рублі, замість євро та доларів. Тож, іноземцям потрібно буде купляти рублі лише на внутрішньому російському міжбанківському ринку. Таким чином, євро та долар будуть потрапляти на міжбанківський ринок Росії напряму, а не через "Газпром".

У чому ж тоді вигода для Росії від переходу на розрахунки за газ у рублях? Насправді помітної економічної чи фінансової вигоди немає. Але є елемент хворобливого самоствердження ображеної санкціями держави.

Тобто це спроба підштовхнути західні компанії та банки до присутності (у ролі клієнтів) у російській фінансовій системі, яка дедалі більше потерпає від санкційних обмежень. Саме тому багато офіційних представників європейських країн висловили думку, що спонукання до розрахунку в рублях – це не що інше, як спроба РФ спровокувати ЄС обійти свої ж санкції.

По-друге, це намагання створити штучне враження, що роль рубля у міжнародній торгівлі зростає. Цю ідею про незамінність рубля для міжнародної торгівлі можна далі "продавати" іншим невеликим країнам Азії та Африки.

Але у цьому контексті показовими є слова прем’єр-міністр Словенії Янеза Янші: "Не думаю, що хтось в Європі справді знає, як виглядає рубль. Ніхто не платитиме в рублях".

На сьогодні є усі підстави припускати, що цей раунд боротьби Росія, швидше за все, програє.

Докладніше - у матеріалі Віталія Ваврищука Дерев'яні погрози: які наслідки матиме новий газовий ультиматум РФ.