Слідом за Україною заявки на набуття членства у ЄС подали й інші країни "асоційованого тріо": Молдова та Грузія.

Опір України російській агресії відкрив те саме "вікно можливостей". Звісно, інші країни також спробували "стрибнути" у цей потяг. Певною мірою це і є те саме "регіональне лідерство" України, яка відкриває європейське майбутнє не лише для себе, але й для партнерів та союзників. 

Про те, чи дійсно можна говорити про партнерське та союзницьке ставлення до України з боку Грузії та Молдови читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка "Не моя війна". Як влада Грузії не захотіла підтримувати Україну в часи російської агресії.

На жаль, щодо Тбілісі такої певності немає.

Достатньо згадати, що лише за пару днів до того, як грузинська влада підписала свою заявку на вступ, Київ відкликав для консультацій двох послів – з Тбілісі та Бішкека. Причому це не емоційний хід "на пару днів". 

Рішення щодо Киргизстану цілком зрозуміле – влада цієї країни ледь не єдина у світі публічно схвалила путінський напад на Україну. Та як у цій компанії опинилася традиційно дружня до України Грузія? 

Після початку широкомасштабної російської агресії Молдова активно допомагає Україні, в тому числі приймає біженців.

А от у відносинах Києва та Тбілісі у той самий час стався скандал, який і призвів до дипломатичного демаршу.

Грузинські "Хоробрі грузинські брати чекають в аеропорту, щоб вилетіти на допомогу Україні. Сподіваюся (прем’єр-міністр Грузії) Іраклі Гарібашвілі виявить мужність і дозволить виліт. На це чекає Україна! На це чекає Європа!" – написав пізно ввечері 28 лютого український прем’єр Денис Шмигаль.

Тбілісі довгий час блокував виліт добровольців, які були готові воювати за Україну. Київ домовився про чартерний рейс, що мав відвезти їх до Польщі, а звідти до України – але грузинська влада не дала згоду.

Щоби поставити питання руба, Шмигаль зробив цю заяву, перевівши проблему в публічну площину – але Київ знову отримав тверде "ні".

Цей крок і став причиною відкликання посла.

В основі ухваленого рішення президент України назвав дві причини: перша – це аморальна позиція грузинської сторони щодо санкцій, які були запроваджені через те, що Росія розв'язала війну з Україною, а друга – це рішення, яке не було ухвалене у зв'язку з відправкою добровольців до України.

Грузинський народ, на відміну від влади, по-справжньому дружній до України. Від першого дня російської агресії у центрі Тбілісі та інших грузинських міст проходять багатотисячні протести на підтримку України. Згодом до вимог ввести санкції проти РФ та надати Києву всю можливу допомогу додалася ще одна – відставка чинного прем’єра Іраклія Гарібашвілі.

Показово, що навіть ідея подання заявки на членство у ЄС була втілена лише через тиск вулиці. 

У трійці держав, що прагнуть розпочати рух до членства – а це Україна, Молдова та Грузія, – остання має імідж аутсайдера та "поганого учня".

І це, до слова, дає змогу не виключати, що у ЄС до грузинської заявки поставляться інакше, ніж до української та молдовської.

Докладніше - в статті Юрія Панченка "Не моя війна". Як влада Грузії не захотіла підтримувати Україну в часи російської агресії.