Фінляндія готується стати членом НАТО за швидкою процедурою.

Не дивлячись на те, що переважна частина населення країни підтримує вступ до НАТО, дискусія у Фінляндії про членство в Альянсі явно не буде простою. Адже понад століття країна дотримувалася нейтрального статусу. Частково за власним вибором, частково - під тиском зовнішніх обставин.

До того ж, в Росії вже взялися погрожувати Гельсінкі "заходами у відповідь".

Про те, чому ж все так складно із вибором цього повноправного члена ЄС читайте в статті журналістки "Європейської правди" Марії Ємець Фінляндія відмовляється від нейтральності: як агресія РФ штовхає країну до вступу в НАТО.

Між Фінляндією та Україною більше спільного, аніж може здаватися на перший погляд: обидві країни мають величезний сухопутний кордон з Росією; у минулому тривалий час були у складі Російської імперії; отримали шанс на незалежність під час її розпаду понад 100 років тому.

Між Зимовою війною 1939 року (СРСР проти Фінляндії) та нинішньою російсько-українською простежується безліч паралелей - починаючи від пропагандистських методичок Москви і вигадування приводу для агресії та закінчуючи тим, наскільки у Кремлі переоцінили спроможності радянської армії та недооцінили готовність фінів боротися за свою незалежність.

Але є одна надважлива відмінність.

У той час як Україна нині має підтримку усього демократичного світу, щодня отримує зброю та фінансову допомогу - Фінляндія тоді отримала фактично лише "глибоку стурбованість" та вигнання СРСР з Ліги націй.

А Радянський Союз, вийшовши з Другої світової війни абсолютним переможцем, отримав можливості не лише закріпити отримане у Зимовій війні, а й диктувати нові умови.

Радянський Союз нав’язав Фінляндії "договір про дружбу і взаємодопомогу", у якому закріплювався її нейтральний статус.

Після падіння залізної завіси та розпаду СРСР Фінляндія змогла зітхнути з полегшенням та отримала реальну свободу вибору.

Але десятиліття життя "під дулом револьвера" не минулися без наслідків. Неписане правило зайвий раз не дратувати Росію стало частиною національного консенсусу і серед політиків, і у суспільстві.

Як це не парадоксально, ця готовність "чути Москву", можливо, стала однією з причин, чому у фінів зараз немає документальних зобов’язань, що стали би на заваді її вступу до НАТО.

За прогнозами глави МЗС Фінляндії Пекки Хаавісто, швидкий вступ до НАТО забере від чотирьох місяців до року. Він натякнув, що Фінляндія і Швеція можуть подати свої заявки перед самітом НАТО у Мадриді, що відбудеться у червні. Зараз він каже, що Фінляндія уточнить наступні кроки щодо можливого вступу до НАТО у найближчі тижні.

Безпекові ризики вступу до НАТО саме зараз є найвищими з часів падіння "залізної завіси", кажуть в експертних колах. Але прихильники вступу наполягають, що у Фінляндії все одно не вийде лишитися осторонь великого конфлікту, якщо дійде аж до того.

Докладніше - у матеріалі Марії Ємець Фінляндія відмовляється від нейтральності: як агресія РФ штовхає країну до вступу в НАТО.