Москва не внесла Молдову до списку "недружніх країн" через те, що Кишинів не запроваджуватиме проти Росії економічні санкції. Таке рішення Молдова навіть погодила із Заходом і там цю позицію зрозуміли. Молдові і самій не солодко, а публічний конфлікт з Кремлем може створити соціальну напруженість теоретично аж до зміни влади.

А от з Україною Кишинів нічого не погоджував. Ба більше, в уряді відповіли твердим "ні" на запит, який для Києва був особливо важливим (ЄвроПравда дізналася про його зміст, який досі не оприлюднювався). При цьому, треба визнати, що Молдова не стала проросійською, а навіть навпаки. 

Про все це – у відеодискусії редакторів "Європейської правди". Текстова версія аналітики - у матеріалі Сергія Сидоренка Санкції по-молдовськи: чим допомагає та що не хоче робити Кишинів у часи агресії РФ.

6 березня до Молдови прибув з візитом держсекретар США Ентоні Блінкен. Один з неофіційних сигналів, які він привіз для президентки Маї Санду – не поспішати проголошувати "антиросійськість".  

Мотиви цієї рекомендації очевидні. По-перше, у часи військових дій в Україні Захід був зацікавлений не підривати стабільність ще й у окупованому Росією Придністров’ї. По-друге, Молдова хоч і має від минулого року прозахідний уряд – але зберігає глибоку залежність від РФ. Передусім енергетичну.

Наприклад, Кишинів міг реально допомогти Україні літаками – але не став цього робити. 

Після розпаду СРСР на балансі молдовської армії було понад тридцять винищувачів Міг-29. З них досі лишилися шість.

Тому, за даними ЄП, у перші дні російського вторгнення керівництво України зверталося до уряду Молдови з проханням продати ці літаки – і отримало категоричну відмову, з поясненням "ми не хочемо дратувати Росію".

Але, з іншого, Молдова демонструє допомогу Україні.

Тож коли хтось каже про брак реакції Молдови на агресію РФ, то в Кишиневі у відповідь нагадують про допомогу для біженців. За пару тижнів кількість тих, хто в’їхав до Молдови з України, перевищила 300 тисяч людей. Це – понад 10% населення цієї країни. 

А ще наголошують, що Молдова голосує разом з Україною на міжнародних майданчиках, на кшталт ООН.

Крім того, потрібно визнати, що, Молдова запровадила усі основні заборони проти РФ, але просто зробила це неофіційно: фінансові санкції виконуються самі собою; запроваджене ембарго на торгівлю з РФ, хоча на папері його немає (єдине, Молдова і далі закуповує газ в Росії); закриття авіапростору для рейсів до РФ дотримується у ручному режимі; у взаємодії з підсанкційними компаніями Кишинів не приховує, що перейшов до ручного управління.

Утім, Молдова, на жаль, надто довго перебувала під впливом російської пропаганди.

На цьому тлі важливість кроку, на який влада Молдови зважилася минулого тижня – неможливо переоцінити. Парламент ухвалив рішення про заборону використання літер Z та V у контексті, що натякає на російську агресію, а також законодавчу заборону "георгіївської стрічки", окрім використання на орденах та з навчальною, науковою метою тощо. У іншому разі це тягнутиме значний штраф.

Із цим кроком Молдова, по суті, перервала період "нейтральності" щодо російської агресії.

Попереду у молдовської влади – подолання серйозного виклику.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Санкції по-молдовськи: чим допомагає та що не хоче робити Кишинів у часи агресії РФ. Також можете подивитися відеодискусію редакторів "Європейської правди" на цю тему.