У понеділок-вівторок почали стрімко розгортатися події у Придністров’ї. Менше ніж за добу в Тирасполі та навколо нього пролунало три серії вибухів, про які тамтешні спецслужби відразу оголосили, що вони скоєні "диверсантами з України".

Про те, що насправді відбувається у Придністров’ї та як варто діяти Україні читайте у статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Придністровська спецоперація. Що стоїть за терактами у Молдові та як має діяти Україна, а також дивіться у нашому відеоблозі.

Усі вибухи, що відбулися у Придністров’ї за останні два дні, є очевидною провокацією. Організатори провели їх настільки незграбно, що про деякі їхні деталі навіть смішно розповідати. Все це не лишило сумнівів, що Україна до них не була причетна.

Подією, від якої напевно варто відраховувати загострення ситуації у наших сусідів, стала заява заступника Лаврова в МЗС РФ: російський топ-дипломат у понеділок заявив, що Росія не бачить ризиків ескалації конфлікту у Придністров’ї.

А вже за кілька годин після цього у столиці регіону, Тирасполі, пролунали вибухи у будівлі "міністерства держбезпеки" (МДБ).

У самому центрі міста невідомі зробили, як стверджують, три постріли з гранатомета по будівлі "міністерства". Тубус гранатомета лишили на видному місці, після чого зловмисники чи то пішли, чи то поїхали геть з місця злочину і їх ніхто не намагався зупинити. Охорона головного силового відомства регіону також не зреагувала.

Дуже швидко відкрилася епічна помилка організаторів: з’ясувалося, що для обстрілу використали РПГ-27 "Таволга", якого ніколи не було в ЗСУ. Він використовується арміями лише Росії, самого Придністров’я, а також Йорданії та Габону.

У ніч на 26 квітня відбувся теракт на тираспольському аеродромі. 

Проросійські телеграм-канали Придністров’я повідомили: "На авіамайданчику у районі села Паркани… з дрона скинули два вибухових пристрої. Жертв немає. Осколками пошкоджено капот та бічне скло вантажівки ЗІЛ". Простір для жартів у цьому повідомленні такий широкий, що додатково й коментувати нема чого.

Вранці 26 квітня сталися вибухи на стратегічному об’єкті, телерадіоцентрі поблизу кордону з Україною, які зруйнували потужніретранслятори російського радіо.

На перший погляд, для України мало би сенс знищення інфраструктури російської пропагандистської машини. Утім, реальність інша. На відміну від 1960-70-х років, зараз радіо на коротких та середніх хвилях майже ніхто не слухає.

І найголовніше: після анекдотичних атак на МДБ та аеродром складно повірити у те, що реальна диверсія з України збіглася з ними в часі.

Події у Придністров’ї можна називати терактом, бо теракти – це злочини, скоєні, щоби залякати людей. 

Рішення Тирасполя додатково посилювали напругу: там скасували парад на 9 травня та позакривали навчальні заклади. Одночасно абонентам місцевого мобільного оператора почали приходити фейкові повідомлення нібито від імені СБУ про підготовку ракетного обстрілу Придністров’я. 

Нічого дивного, що люди почали тікати з регіону.

Окрема тема – склади зброї у селі Колбасна, поблизу українського кордону. Російські джерела вважають, що захоплення цих складів потрібне Україні, щоби поповнити запаси зброї. Але, це не так. У Колбасній розташований справді найбільший склад зброї у Європі. Утім – старої зброї. А от нової та дієздатної – практично немає.

Загалом, вторгнення до Придністров’я є найгіршим можливим сценарієм для України. В разі вторгнення для Молдови ми будемо державою-агресором.

Докладніше - у матеріалі Сергія Сидоренка Придністровська спецоперація. Що стоїть за терактами у Молдові та як має діяти Україна. Також на цю тему дивіться наш відеоблог.