Посли ЄС у середу обговорять розширення санкцій проти Росії після викриття нових фактів воєнних злочинів після звільнення Київщини.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Financial Times.

Обіцянка щодо посилення обмежувальних заходів проти Росії сталася після різкого засудження Заходом російських воєнних злочинів проти неозброєних українських мирних жителів у нещодавно звільнених районах навколо Києва, в той час як Москва зміщує фокус своєї війни на схід країни.

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок пообіцяла "посилити санкції проти Росії та надати ще більше підтримки обороні України", тоді як її французький колега Жан-Ів Ле Дріан закликав до "найсильнішого міжнародного економічного тиску" на Москву.

Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас попросила "якнайшвидше ввести п’ятий раунд жорстких санкцій ЄС".

Існуючі заходи ЄС включають блокування семи російських банків у глобальній платіжній мережі SWIFT, блокування експорту ключових технологій до Росії, зокрема для оборонного, енергетичного, телекомунікаційного та авіаційного секторів, закриття повітряного простору для російських авіакомпаній та заморожування активів проти сотень російських олігархів і чиновників, у тому числі Путіна.

Майбутні заходи, запропоновані деякими країнами-членами, включають більше індивідуальних санкцій, заборону російським кораблям використовувати порти ЄС, більше експортних обмежень і ембарго на поставки енергоносіїв, таких як вугілля, нафта або газ, чого давно вимагає Україна, але раніше цьому протистояли кілька держав ЄС.

Заклики до санкцій, спрямованих проти російського експорту енергоносіїв, від якого сильно залежить ЄС, стали гучнішими. В Італії, одній із країн ЄС, яка найбільше залежить від російського газу, Енріко Летта, голова лівоцентристської Демократичної партії, молодший партнер в уряді національної єдності прем’єр-міністра Маріо Драгі, закликав до "повного нафтогазового ембарго на Росію".

Нагадаємо, 3 квітня країни Балтії першими в ЄС відмовилися від купівлі російського газу.