Відносини України з Грузією, і так суттєво зіпсовані, пробили чергове дно. 

Новий скандал між країнами може стати досить небезпечним для Грузії, пише редактор "Європейської правди" Юрій Панченко у статті Допомога ворогу: які наслідки матиме найгостріший конфлікт між Києвом та Тбілісі.

"Щоб обійти санкції, російські агенти налагоджують канали контрабанди, які проходять, зокрема, територією Грузії. При цьому представники грузинських спецслужб отримали вказівку від політичного керівництва не перешкоджати діяльності контрабандистів", – таку заяву українська розвідка оприлюднила 4 квітня.

Звичайно, що реакція офіційного Тбілісі була як ніколи гострою. "Простіше кажучи, це брехня! Така дезінформація з боку країни-партнера, особливо в цих умовах, абсолютно неприйнятна", — заявив спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі.

У Грузії вимагають, щоб Київ тепер або навів докази своїх звинувачень, або вибачився.

За словами частини співрозмовників ЄвроПравди у обох столицях, такі звинувачення виглядають дивними – РФ потребує підсанкційних товарів у таких обсягах, що їх закупівля Грузією нібито для власного споживання явно не залишиться непоміченою.

Але водночас співрозмовники визнають: від офіційно декларованого курсу грузинської влади "збереження за будь-яку ціну добрих відносин із РФ" до бажання заробити на цьому курсі – дійсно лише один крок.

Цей курс офіційного Тбілісі вже ставав причиною гучних протестів.

Підтвердження українських звинувачень можуть дати старт новій протестній хвилі – грузинське суспільство явно не зрозуміє таких дії влади.

І це на тлі нових внутрішніх проблем. Довгий час ключове звинувачення, яке чинна грузинська влада кидала на адресу опозиції, полягало в тому, що гостра антиросійська політика призвела до втрати територій.

Тоді як більш виважена політика нинішньої влади, переконують у правлячій партії "Грузинська мрія", дозволяє принаймні зберігати статус-кво.

Втім, вже найближчим часом ця формула може припинити діяти.

Влада самопроголошеної Південної Осетії заявила про наміри вже наприкінці квітня провести референдум про приєднання до РФ.

Тут треба пояснити, що провести референдум (а тим більше – оголосити про нього) та приєднатися – це дещо різні речі.

Не виключено, що така заява – суто політичний крок місцевого "президента" Анатолія Бібілова. 10 квітня у "Південній Осетії" пройдуть президентські "вибори" – і шанси Бібілова переобратися виглядають непевними. Тож, нова активність щодо приєднання до РФ може бути лише передвиборчою стратегією малопопулярного кандидата.

З іншого боку, на тлі проблем із війною проти України РФ потребує швидких геополітичних перемог. Це суттєво збільшує ризик того, що цього разу Кремль погодиться на нове розширення, анексувавши й грузинську територію.

Такий сценарій стане катастрофою не лише для п’ятої колони РФ у Грузії, але й для грузинської влади.

Докладніше про ситуацію, у якій найближчим часом може опинитися Грузія, читайте в матеріалі Юрія Панченка Допомога ворогу: які наслідки матиме найгостріший конфлікт між Києвом та Тбілісі.