Латвія йде на повну "декомунізацію" – знищення монументів, що пов’язані з радянською окупацією країни.

Під сильним суспільним тиском Латвія пішла на одностороннє розірвання угоди з РФ – і тепер у Москві погрожують Ризі.

Втім, набагато небезпечнішим виглядає ризик масштабних протестів російської громади Латвії, пише редактор "Європейської правди" Юрій Панченко в статті Латвія готує загострення: як Рига пішла на конфлікт із РФ та російською меншиною.

Останніми тижнями монумент "Визволителям Радянської Латвії" у Ризі став центром суспільного протистояння між прорадянськи налаштованою меншиною країни та чинною владою.

Напередодні 9 травня – дати активізації російської меншини – латвійський Сейм оголосив цей день Днем пам’яті жертв російської військової агресії в Україні, заборонивши проведення цього дня святкові заходи – крок, що унеможливлював традиційні заходи російського "побєдобєсія".

Аналогічне рішення, до речі, було прийнято і в сусідній Естонії – ще одній країні, що має проблеми з російською меншиною.

Таке рішення викликало обурення позапарламентських "російських" партій та рухів. 

9 травня монумент "визволителям" було оточено поліцією. Попри це, мітингувальникам, що прийшли до пам'ятника, вдалося вмовити поліцію покласти до нього квіти.

Ввечері ці квіти прибрали за допомогою бульдозера. Це обурило російську громаду, яка провела масштабний мітинг 10 травня, що супроводжувався сутичками з поліцією.

Втім, одночасно події 10 травня дали поштовх і зворотному процесу – руху за демонтаж радянських монументів.

Першою "жертвою" цієї напруги стала міністр внутрішніх справ Марія Голубєва, яку звинуватили у нездатності поліції забезпечити порядок. Відставки міністра вимагав один з учасників коаліції – блок "Національне об’єднання", погрожуючи перейти в опозицію.

Голова уряду Кріш'яніс Каріньш прийняв "соломонове рішення" – відставка Голубєвої була скомпенсована відставкою міністра економіки Яніса Вітенбергса, який був креатурою "Національного об’єднання".

Урядової кризи вдалося уникнути, але одночасно у Латвії розпочалися мітинги за демонтаж радянських монументів та перейменування назв, пов’язаних із добою СРСР.

12 травня Сейм схвалив призупинення дії двостороннього договору з РФ щодо збереження меморіальних споруд.

Зупинити цю угоду пропонується, "доки Російська Федерація не покладе край порушенням міжнародного права проти України, включаючи виведення своїх військ з України, повне відновлення її територіальної цілісності та суверенітету відповідно до міжнародного права та повне відшкодування збитків Україні".

Тим самим законодавчі перешкоди для демонтажу були усунуті.

20 травня у Ризі пройшла багатотисячна хода "За звільнення від радянської спадщини". Організатори вимагають знесення у країні всіх меморіальних споруд, що прославляють СРСР, а також позбавлення громадянства та видворення з країни нелояльних громадян, а тим, хто "прокремлівськи налаштований" – заборонити обіймати посади в державних та муніципальних установах.

Суспільний рух за демонтаж радянського монумента наразі виглядає настільки потужним, що ігнорувати його уряд просто не зможе.

Докладніше - в матеріалі Юрія Панченка Латвія готує загострення: як Рига пішла на конфлікт із РФ та російською меншиною.