Новий уряд та введення "воєнної надзвичайної ситуації" через Україну – це все про зміни, які в один день відбулися в Угорщині. 

Новому уряду доведеться змінити не тільки обличчя та конфігурацію міністерств, а й політику країни. Зокрема, і щодо України.

Як би сам Орбан цьому не опирався, ці зміни вже стали неминучими, пише директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський у статті Розворот Орбана: як новий уряд та надзвичайний стан мають змінити курс Угорщини.

У вівторок 24 травня в угорському парламенті було затверджено новий склад уряду країни.

Окрім об’єктивних загроз, як-от російська війна проти України та її руйнівні наслідки для Європи та світу, Угорщина сьогодні опинилася також перед загрозами, які спровокував… її ж попередній уряд(и) на чолі з Віктором Орбаном.

Це насамперед рекордна інфляція, блокування Угорщині виплат з євробюджету, непевна фінансова ситуація в країні через карнавал щедрості влади напередодні виборів, катастрофічна залежність Угорщини від російських енергоносіїв, важливість російських інвестицій в країні, тощо. 

Вся зовнішня політика Віктора Орбана, започаткована в далекому 2010-му, яка ретельно вибудовувалася на антибрюссельських та проросійських наративах і схемах під брендом "Відкриття на Схід" після 24 лютого фактично стала історією. 

І от 25 травня уряд Угорщини ввів "воєнну надзвичайну ситуацію", формально – через воєнні дії в сусідній Україні. 

Крок, який не має особливих підстав, проте спрямовані на те, щоб додатково драматизувати ситуацію в угорському суспільстві, а відтак – підвищити вагу зусиль нового уряду з порятунку країни.

У новому уряді Орбана працюватимуть 14 міністрів, окрім прем’єра. З них п'ять – нові обличчя у порівнянні з попереднім урядом. Але ця новизна умовна, бо окремі, можливо, навіть вирішальні міністри-новачки в цьому уряді, такі як Янош Лазар та Тібор Наврачич, вже працювали з Орбаном раніше.

В угорському уряді залишається весь багаж українсько-угорських суперечок останніх років, втоми від них, образ, фрустрації та намагання їх продовжити. А ще – не просто орден від Лаврова, а безпрецедентна проросійськість, що подається під виглядом угорських національних інтересів.

На жаль, у новому уряді Орбана немає жодного міністра, хто би добре розумів сучасну Україну або принаймні міг поглянути на неї без шлейфу українсько-угорської суперечки останніх років.

Так чи інакше, в довгостроковій перспективі і Будапешту, і Києву потрібно почати нарешті вибудовувати справжню політику один щодо одного. 

Будапешту треба почати з розуміння того, що вже не вийде поєднати український вектор з власною лояльністю до Росії.

Судячи з усього, відновити хоча б якийсь баланс між Заходом і Сходом в угорській зовнішній політиці міністру закордонних справ і торгівлі Петеру Сійярто допомагатиме новообрана президентка Угорщини Каталін Новак.

Докладніше - у матеріалі Дмитра Тужанського Розворот Орбана: як новий уряд та надзвичайний стан мають змінити курс Угорщини.