Ще донедавна Польщу називали одним із ключових порушників правил Євросоюзу. 

Ключовою проблемою був польський закон про Верховний суд, який у ЄС вважають втручанням у незалежність судової системи. Це рішення не лише заморозило західну допомогу, але й вилилося у штрафні санкції для країни.

І от після тривалих дебатів та суперечок Сейм ухвалив зміни до цього скандального законопроєкту. Проте не все так просто, пишуть кандидат політичних наук Станіслав Желіховський та редактор ЄвроПравди Юрій Панченко у статті Крок назустріч ЄС: чи вдасться Польщі владнати гострий конфлікт із Єврокомісією.

Судова реформа була одним із пріоритетів чинної влади в Польщі. 

Ця реформа була проведена у 2018 році, і ключовим її елементом стало створення Дисциплінарної палати Верховного суду з повноваженнями звільняти суддів та прокурорів.

Сам по собі крок цілком доцільний, але проблема полягала у тому, що уряд створив для себе можливості впливу на формування Дисциплінарної палати. А це явно суперечить практиці ЄС.

На новий рівень цей конфлікт вивело минулорічне рішення Суду ЄС, яке наказувало негайно заморозити діяльність Дисциплінарної палати з вимогою ліквідації її як органу, що порушує право ЄС. А також було заборонено розглядати справи про недоторканність суддів і скасовано усі її попередні постанови.

А після того як Варшава відмовилася виконувати цю ухвалу, ЄС прийняв рішення про призупинення виплати Польщі коштів із постковідного Фонду реконструкції, в рамках якого до неї мали відправити 770 млрд злотих.

Навіть після цього Варшава не виконала вимоги Суду ЄС. Країні назначили штраф у розмірі 1 мільйон євро на день. Ба більше, на початку цього року Брюссель не погодився на виплату Польщі 36 млрд євро грантів і дешевих кредитів, поки Варшава не почне виконувати рішення Суду ЄС.

А на додачу атака на верховенство права завдала істотного удару по репутації Польщі. Її все частіше стали зображувати як країну з авторитарними замашками, яка відкидає базові цінності ЄС.

Врешті, під час своєї другої каденції, президент Польщі Анджей Дуда вніс до Сейму законопроєкт, який мав розв’язати конфлікт навколо Дисциплінарної палати.

Робота над цим документом рухалася не просто. Російська агресія проти України дещо знизила градус напруги серед політичних гравців всередині країни – стало зрозуміло, що Польща потребує порозуміння з ЄС (як політично, так і фінансово), а досягти цього неможливо без ліквідації Дисциплінарної палати.

Вагому роль відіграє й виборчий процес, в контексті якого отримання грошей може значно покращити шанси правлячої польської партії "Право і справедливість" на переобрання у 2023 році.

Тож 26 травня Сейм схвалив відповідні зміни до закону про Вищий суд. За проголосував 231 депутат, 208 були проти, 13 утрималися.

Здавалося би, проблему вирішено? Але не все так просто.

Річ у тім, що напередодні голосування до законопроєкту були терміново додані зміни, направлені на збереження теперішньої ситуації. 

А головне, всупереч вимогам Єврокомісії, Сейм не став скасовувати прийняті раніше рішення Дисциплінарної палати. А це означає збереження результатів тих кадрових чисток останніх років, за які Польщу критикували найбільше.

Завершення конфлікту Варшави та Брюсселя є дуже бажаним для України.

Докладніше - у матеріалі Станіслава Желіховського та Юрія Панченка у статті Крок назустріч ЄС: чи вдасться Польщі владнати гострий конфлікт із Єврокомісією.