Постпред України в ООН: не можна допустити ще однієї угоди Гітлера і Чемберлена щодо України
Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця наголосив на неприпустимості компромісів з агресором за рахунок інтересів України.
Як повідомляє "Європейська правда", про це він сказав у коментарі Times Radio.
Ведучий запитав його, чи Україна розуміє ризики, що західні союзники з плином часу можуть "втомитися" від війни і їхня підтримка почне слабшати.
"Думаю, у Британії суспільство достатньо розумне й освічене, щоб пам’ятати історію. Хочу нагадати про угоди, підписані між Чемберленом і Гітлером у 1938 році… Менш як за рік почалася Друга світова війна. Тож якщо ми хоч чомусь навчилися з нещодавньої історії Європи - ми повинні усіма можливими способами уникати якихось угод, подібних до домовленості між Гітлером і Чемберленом у 1938 році", - наголосив Сергій Кислиця.
Він зауважив, що якщо хтось з європейських політиків почне "продавати" громадській думці ідею про припинення війни за рахунок поступок України агресору, це буде небезпечними і безвідповідальними діями.
"Якщо дозволити цьому статися - Путін реформує армію, звільнить своїх незграбних генералів, модернізує її, наростить сили - і знову атакує. І тоді Європі, і Британії теж, доведеться платити потрійну ціну. Тоді ми можемо побачити напад вже на країну НАТО", - зазначив Кислиця.
На запитання ведучого про те, що буде робити Україна у разі, якщо Росії вдасться окупувати увесь Донбас і зберігати контроль над окупованими територіями довгий час, постпред зазначив, що Україна ніколи не змириться з цим.
"Думаю, ми ніколи не погодимося з тим, що Росія повністю контролює будь-яку частину території України. Будь-які припущення про те, що Україна погодиться на це - неправильні, і не лише з військової, а й політичної точки зору. Українці як нація ніколи не погодилися б з тим, що керівництво країни уступило частину території іншій державі. В Україні це було би політичним суїцидом", - наголосив Сергій Кислиця, нагадавши, що у сучасній історії України чимало прикладів, що українці не мовчали, коли не погоджувались з рішеннями влади - або обираючи іншу на демократичних виборах, або змушуючи цю владу піти.
Читайте також: Ілюзія компромісу: чому поступки Путіну стануть поразкою Заходу. Відповідаємо New York Times