Президент Польщі Анджей Дуда в понеділок увечері підписав зміни до закону про судову реформу, які ліквідували так звану Дисциплінарну палату – орган, який викликав критику ЄС через побоювання контролю над судовою владою і призвів до суперечки між Варшавою і Брюсселем.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на "Польське радіо".

Підписаний Дудою закон передбачає, що замість скандальної Дисциплінарної палати у Верховному суді буде створена Професійна палата відповідальності, 11 членів якої призначаються президентом з-поміж 33 суддів Верховного суду. Члени Дисциплінарної палати матимуть змогу або піти у відставку, або перейти до іншої палати.

Крім того, судді, звільнені або позбавлені імунітету Дисциплінарною палатою, матимуть право відновитися на своїх посадах протягом шести місяців з набуття законом чинності.

Ще закон передбачає, що сторони судового процесу можуть подати клопотання про перевірку "неупередженості й незалежності" головуючого судді – але лише у справах, де не було винесено вироку.

Лідер владної польської партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський заявив, що сподівається на розблокування фінансування Європейського Союзу після ухвалення змін до закону.

"Сподіваємось, реакція буде належною і відповідною до договорів (ЄС)", – цитує Качинського польське інформагентство PAP.

А проте, критики вважають, що зміни до судової реформи Польщі є поверховими і не ліквідовують політичного контролю над суддями.

Нагадаємо, суперечлива судова реформа Польщі стала причиною її конфлікту з Брюсселем. У жовтні минулого року Суд ЄС оштрафував Варшаву за те, що вона не зупинила негайно роботу Дисциплінарної палати Верховного суду Польщі до остаточного вироку у цій справі.

Крім того, Європейська комісія заморозила фінансування Польщі на подолання наслідків пандемії коронавірусу, водночас на початку червня його все ж схвалили, але з умовами.

Через це 7 червня декілька євродепутатів ініціювали збір підписів для процедури висловлення недовіри президентці Єврокомісії у зв’язку з тим, що план Польщі затвердили. Щоб ініціативу винесли на голосування, вона має набрати щонайменш 70 прихильників, а для висловлення недовіри і відповідно відставки Єврокомісії - отримати у залі дві третини голосів. 

Урсула фон дер Ляєн, захищаючи рішення, наголосила, що інвестиції "прив’язані" до реформ і конкретних зобов’язань польської влади щодо забезпечення незалежності судової системи.

Читайте також: Крок назустріч ЄС: чи вдасться Польщі владнати гострий конфлікт із Єврокомісією.