"Газпром" вже скоротив постачання газу до Німеччини приблизно на 60%.

План Путіна дуже простий – кубометр за кубометром відрубуючи постачання російського газу країнам ЄС, чекати, коли хтось із "любих друзів" – Німеччина, Італія чи Угорщина – почне панікувати і йти на поступки.

І якщо тактика "газового салямі" виявиться успішною для Путіна, це буде найкращим стимулом застосування її для повномасштабної війни в Європі, йдеться у статті президентки DiXi Group Олени Павленко Російське "газове салямі": як Путін використовує енергетику в новій війні проти ЄС.

Минулого року РФ вміло зіграла на залежності Європейського Союзу від імпорту російського газу.

Управляючи в ручному режимі обсягами постачання газу до ЄС, Росія зуміла тримати високим попит з боку європейських країн у 2021 році і підняти до небес вартість свого газу, заробивши рекордні суми, які потім були використані для розв’язання війни в Україні.

Спостерігаючи влітку і восени 2021 року, як "Газпром" не заповнює газосховища в ЄС і не збільшує постачання вище законтрактованих обсягів, політичні лідери в ЄС несміливо почали говорити про використання Росією газу як зброї.

Зрештою, таке розуміння і зробило можливим рішення зупинити запуск "Північного потоку-2".

2022 рік та нова російська агресія проти України принесли нові аргументи щодо газової зброї РФ.

Реакцією на санкції, які були запроваджені Євросоюзом, став уже звичний для Росії шантаж – газ в обмін на оплату в рублях. А по мірі того, як європейські країни відмовлялись від такої схеми, "Газпром" відрізав їх від постачання.

Але при цьому "тактика салямі" загалом спрацювала. Низка європейських компаній погодились на продовження співпраці.

Тож не дивно, що після першого успіху у РФ вирішили знову використати "тактику салямі".

На початку червня прессекретар Кремля Дмитрій Пєсков заспокоїв європейські компанії, заявивши, що нових відключень не передбачається, що всі, хто отримує газ, працюють за новою схемою, яка була прописана в указі російського президента.

13 червня німецький енергетичний регулятор оголосив дату щорічної інспекції газопроводу "Північний потік-1". Вона мала початись 11 липня і тривати два тижні, в цей час газ не мав би транспортуватись по газопроводу.

Але вже наступного дня "Газпром" оголосив про зменшення на 40% обсягів транспортування газу через "Північний потік-1", назвавши причиною затримку з постачанням компанією Siemens газоперекачувальних агрегатів через санкції.

Днем пізніше "Газпром" зробив нову заяву про подальше скорочення постачання газу через "Північний потік-1", а італійська ENI також заявила про скорочення обсягів постачання газу на 15%, без додаткових пояснень.

Відкриті рахунки в "Газпромбанку" відповідно до нових порядків російського президента не врятували німецьких та італійських друзів. Ринок відреагував на подальше скорочення постачання обсягів відповідним підвищенням цін на газ.

Цього сценарію можна було легко уникнути, переорієнтувавши потоки через український газопровід.

Відрізаючи "по шматочках" окремі європейські країни від постачання газу, Росія чекає, у кого з "любих друзів" першими здадуть нерви і почнеться внутрішня боротьба в ЄС щодо відмови від санкцій, їх послаблення чи принаймні продовження статус-кво в торгівлі енергоносіями.

Докладніше - у матеріалі Олени Павленко Російське "газове салямі": як Путін використовує енергетику в новій війні проти ЄС.