Як країнам НАТО вдалося домовитися про нову хвилю розширення

Туреччина вирішила зняти вето зі вступу до НАТО Фінляндії та Швеції.

Тепер протяжність наземного кордону Росії та НАТО зросте більше ніж удвічі; Балтійське море перетвориться на "внутрішнє озеро НАТО"; а Альянс активізує нову процедуру вступу, яка в теорії може згодом знадобитися і для України.

Докладніше про те, як країнам НАТО вдалося домовитися про нову хвилю розширення, а також про інші рішення, які хочуть ухвалити за підсумками саміту Альянсу в Мадриді, читайте у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка (із Мадрида) НАТО йде на кордон до Росії: як з'явилося історичне рішення та чого ще чекати від саміту в Мадриді.

Нагадаємо, Фінляндія та Швеція, налякані широкомасштабним нападом РФ на Україну, вирішили відмовитися від кількасотрічної нейтральності  та долучитися до Альянсу, щоби отримати гарантії колективного захисту за відомою "п’ятою статтею".

Спершу всі члени блоку заявляли, що підтримують цей крок. Але на арену несподівано вийшла Туреччина, президент якої оголосив, що не бачить можливості вступу Швеції та Фінляндії до НАТО, і зруйнував консенсус. Ба більше, Реджеп Таїп Ердоган висунув на адресу кандидаток наперед нереалістичні вимоги, які йшли проти їхніх цінностей – наприклад, вимагав від них видавати політичних біженців, що втекли з Туреччини.

Тоді ж почали лунати запитання  про те, чи є щирою турецька блокада?

Схоже, Ердоган сприймав цю історію як "східний базар". Він поставив неприйнятно високу ціну, але був готовий торгуватися.

Умови "мирного договору" щодо розширення НАТО прописані у документі на 3 сторінки – тристоронньому меморандумі за підписом глав МЗС Туреччини, Фінляндії та Швеції (сканкопію цього документа ви можете завантажити на сайті "ЄвроПравди", виклад ключових положень дивіться у новині ЄП).

По факту більшість вимог Анкари прописані суто декларативно – по жодному зі спірних питань фіни та шведи не пішли на поступки.

Є, утім, турецькі вимоги, які справді врахували – але теж обмежено. Головна з них стосується продажу зброї. Гельсінкі та Стокгольм пообіцяли виконати турецьку вимогу і зняти заборону на продаж зброї в Туреччину. Її ввели в 2019 році після того, як Туреччина вторглася до Сирії. 

Тут можна говорити про чисту дипломатичну перемогу Штатів, які твердо відповідали "ні" на усі спроби залучити їх до "торгівлі". Ердоган зрозумів, що поступок не буде і вирішив задовільнитися "синицею в руках".

Тож вже у четвер Альянс оголосить, що офіційно запрошує Фінляндію та Швецію до членства, після чого держави-члени спробують максимально швидко, бажано за кілька тижнів, ратифікувати протокол про їхній вступ до НАТО.

І для України це – позитивний розвиток. По-перше, США дали сигнал, що не вестимуться на ультиматуми. 

А по-друге, вагу має нинішнє ембарго США, яке так мріяв зняти Ердоган.

Зокрема, заблокованим лишається контракт про постачання туркам винищувачів, який США зупинили у відповідь на військово-технічну співпрацю Туреччини та… Росії. Вимога Штатів чітка: щоби отримати нові американські винищувачі, Туреччина має відмовитися від російських комплексів ППО С-400. Наприклад, віддати їх Україні. Інакше про літаки не може йтися у принципі.

Звичайно, є й інші результати саміту. "ЄвроПравда" детально (а також з інсайдами, які досі ніде не публікувалися) розповіла про них у короткому відеопоясненні з Мадрида, радимо його переглянути.

Докладніше про розширення НАТО та інші результати саміту Альянсу - у матеріалі Сергія Сидоренка НАТО йде на кордон до Росії: як з'явилося історичне рішення та чого ще чекати від саміту в Мадриді.