Останній саміт Євросоюзу (23-24 червня), історично переможний для України та Молдови, одночасно став самітом розчарування для країн регіону Західних Балкан.

Для Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Північної Македонії, Сербії та Чорногорії (далі ЗБ-6) він не став самітом проривних рішень у контексті їхнього наближення до Євросоюзу.

Найближче до прориву була Боснія і Герцеговина – низка країн ЄС вимагала термінового надання їй статусу кандидата на членство у ЄС. Втім, замість чіткого рішення ЄС знову обмежився невнятним сигналом. 

І наслідки цього кроку можуть виявитися дуже небезпечними для регіону, йдеться у статті кандидата історичних наук, тимчасового повіреного у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік) Володимира Цибульника Ціна відмови: які наслідки матиме ненадання Боснії статусу кандидата у члени ЄС.

Все ж таки зустріч та важка розмова відбулися. ЇЇ результат можна сформулювати як "6 немає".

Отже, немає: 1) початку переговорів з Албанією; 2) початку переговорів з Північною Македонією; 3) прогресу Чорногорії у контексті євроінтеграції; 4) безвізового режиму для Косова; 5) антиросійських санкцій Сербії; та нарешті 6) кандидатського статусу для БіГ.

При цьому, як завжди, представники країн-членів ЄС сипали обіцянки про підтримку та сприяння євроінтеграційним зусиллям ЗБ-6. У майбутньому.

Цікаво, що керівники ЄС після чотиригодинної дискусії (вдвічі довшої від запланованої) не вийшли до преси, як буває зазвичай. А ось три лідери ЗБ-6 влаштували пресконференцію, на якій дружно дали негативну оцінку заходу.

Про геополітичну складову саміту казав президент Чорногорії Міло Джуканович: російська агресія проти України яскраво продемонструвала важливість подальшої інтеграції ЗБ-6 в Євросоюз. Джуканович, який пережив спробу росіян здійснити переворот та вбити його, безумовно правий – питання загострилися: або країни регіону набудуть членства в ЄС, або Москва буде господарювати на Західних Балканах.

А на додачу – популярність євроінтеграції у регіоні може продовжити зниження.

Втім, щодо одного пункту ЄС все ж вдалося продемонструвати обмежений, але прогрес. Йдеться про наближення до кандидатського статусу Боснії і Герцеговини.

Меседж від ЄС вийшов неоднозначним – Шефіку Джеферовичу, головуючому в Президії БіГ, було заявлено: як тільки виконаєте 14 пріоритетів, які сформульовані у Висновках ЄК щодо її заявки на членство в Євросоюзі (оприлюдненні 25 травня 2019 року), відразу перетворитеся на країну-кандидата.

Цей документ чітко визначив, що має виконати БіГ, щоб отримати "справжній" статус країни-кандидата.

Він складається з 14 пріоритетів-завдань, об’єднаних у чотири кластери: Демократія; Верховенство права; Фундаментальні права; Реформа державного управління.

Хотілось би помилятися, але розвиток подій в БіГ виглядає так, що виконання 14 пріоритетів для отримання статусу країни-кандидата розпочнеться не так швидко.

Попередження західнобалканських лідерів про небезпеку негативного рішення щодо "переведення" БіГ зі статусу "потенційного кандидата" до "справжнього" не були почути керівниками країн-членів ЄС.

Сценарії розвитку подій в Боснії і Герцеговині все більше починають відповідати інтересам Росії, ведуть до нарощування в країні дестабілізаційних та сепаратистських тенденцій. 

Докладніше - у матеріалі Володимира Цибульника Ціна відмови: які наслідки матиме ненадання Боснії статусу кандидата у члени ЄС.