Найбільша поступка Заходу Росії у питанні санкцій: 9 липня Канада прийняла рішення про надання "обмеженого у часі дозволу" компанії Siemens Canada на повернення відремонтованої турбіни для газопроводу "Північний потік-1".

Про те, чому Канада погодилася і чому це є небезпечним прецедентом читайте в статті проректора Українського католицького університету, програмного директор Центру Дністрянського Дмитра Шеренговського Найбільша поступка Путіну: як Німеччина та Канада не встояли перед шантажем РФ.

Канада, як і раніше Німеччина, пішла на поступки РФ у вкрай болючій темі санкцій щодо російської нафтогазової індустрії.

Цей крок теоретично дозволить відновити потужності "Газпрому" в транспортуванні газу до Німеччини, що були зменшені через зношення турбіни. Нагадаємо, що раніше Росія різко скоротила постачання газу через ПП-1, пославшись на технічні причини та необхідність провести ремонтні роботи.

Це порушило контрактні зобов’язання.

Однак замість компенсації постачання Кремль вирішив вдатися до старого перевіреного шантажу.

Віцеканцлер та міністр економіки та клімату Німеччини Роберт Габек висловив занепокоєння, що Росія може не відновити постачання, що буде загрожувати Німеччині економічною кризою.

Німеччина підіграла Росії і розпочала тиск на Канаду з вимогами викреслити із санкційного списку газову турбіну, що перебувала на ремонті в канадській дочірній компанії концерну Siemens.

Канада все ж пішла назустріч проханню Берліна і передасть турбіну Німеччини.

Канадський міністр природних ресурсів Джонатан Вілкінсон дав пояснення, що на такий крок уряд пішов вимушено, щоб підтримати здатність Європи "отримати надійний доступ до енергії, поки вона продовжує відмовлятися від російської нафти та газу".

Ця риторика фактично збігається з аргументацією німецької сторони.

Показовий момент: напередодні віцеканцлер Габек уточнив, що німецька сторона чудово розуміє, яким складним цей крок може виглядати для уряду Трюдо, а тому закликав Канаду збалансувати це рішення.

Цілком ймовірно, що недавня канадська ініціатива про конфіскацію та можливу передачу російських активів Україні та запровадження наступної черги санкцій щодо російських дорогоцінних металів була обумовлена потребою балансування.

Міністр енергетики України Герман Глущенко закликав не допускати розблокування санкцій на повернення турбіни. Окрім застереження, що такі дії можуть порушити санкційну логіку та переконати Кремль в спроможності тиснути на Захід і добиватися точкових успіхів, міністр навів ще один важливий аргумент, який чомусь наші партнери вирішили не брати до уваги.

Річ у тім, що навіть у випадку технічної неспроможності використовувати мережу ПП-1 на повну існує ще одна мережа постачання – і це українська ГТС.

Більш того, використання української мережі може стати потужним інструментом стримування російської агресії, примусом до зниження градуса бойових дій, а не поступкою за вимогою.

Викреслення із санкційного списку газової турбіни створює небезпечний і не бажаний для України прецедент, який лише переконує Росію, що її шантажі виправдані.

А головне – нові дії РФ показують, що поступка жодним чином не означає заспокоєння агресора.

Вже 11 липня "Газпром" повністю зупинив на 10 днів постачання газу по ПП-1 для проведення щорічних ремонтних робіт.

Докладніше - у матеріалі Дмитра Шеренговського Найбільша поступка Путіну: як Німеччина та Канада не встояли перед шантажем РФ.