Наприкінці лютого, у перші дні російського вторгнення, Євросоюз ухвалив безпрецедентне для себе рішення: відкрив кордони для українців, що рятувались від війни, від російських обстрілів, ракет і танків.

Поляки, словаки, угорці, румуни домовилися між собою та погодилися впускати усіх українців: навіть без документів. Ще за тиждень, у нечувано короткий для євробюрократії термін, ЄС ухвалив спільне рішення про новий механізм захисту українських біженців.

Основні його параметри були такими: українці, яким надається прихисток, отримують право на проживання і щодо них перестає діяти правило 90/180, яке дозволяло подорожуючим залишатися у ЄС максимум 90 днів підряд.

Про те, з якими складнощами стикаються українці при перетині кордону ЄС, читайте в статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка та аналітикині ОО "Європа без бар’єрів" Катерини Кульчицької Складнощі єврозахисту: які проблеми чекають на українок, що рятуються від війни у ЄС.

Цю схему, що отримала назву "тимчасовий захист", Європа застосувала вперше в історії і було очікувано, що вона працюватиме не ідеально.

Але цих виправлень так і не сталося. Брюссель, зробивши чудові кроки на початку, згодом провалив роботу щодо механізму захисту українців.

Практика різних країн лишається розкоординованою.

Правила та процедури – це для ЄС святе, тому існує  навіть 16-сторінковий документ із описом того, як треба поводитися з українцями, які виїхали до Європи через війну. А якщо ви не любите копирсатися у документах ЄС, то тримайте його опис "людською мовою".

Найголовніші правила:

(1) Українців у час війни треба пускати через кордон за будь-якими документами, що містять згадку про громадянство.

(2) Українські шукачі захисту, що прямують до ЄС, мають отримати право поїхати в ту країну, яку вони оберуть, щоби там зареєструватися. Для цього для них після в’їзду діє 90-денний період вільного пересування.

(3) Коли людина обрала країну і подала там заяву на тимчасовий притулок, їй зобов’язані надати право на проживання та роботу і документ, який це право засвідчує.

(4) Із отриманням такого документу 90-денний період для перебування в ЄС зникає, людина отримує право на тривале перебування та вільні подорожі всією територією ЄС, із єдиною вимогою – проводити у державі реєстрації більше часу, ніж в усіх інших державах сумарно.

(5) Має право коротко поїхати до України для вирішення побутових чи особистих питань, а потім повернутися до ЄС, і ця поїздка не обнулятиме захист.

(6) Якщо українець чи то українка не отримала цих документів, то для ЄС вона є "просто туристом". А отже, діють старі правила – після 90 днів у ЄС треба пробути 90 днів в Україні.

Утім, правила, прописані Єврокомісією, є "рекомендаційними" – Брюссель не має прямого впливу на міграційну політику держав ЄС. І хоча у березні всі держави пообіцяли їх втілити, на практиці сталось інакше.

(1) Для більшості українок, які знайшли прихисток у ЄС, заборонені поїздки всередині ЄС (у зв'язку із закінченням 90 безвізових днів). Є навіть ризик депортації, про це попереджають офіційно.

(2) Найбільші проблеми чекають на тих, у кого виникла потреба ненадовго повернутися до України у справах. Є випадки, коли назад до ЄС після цього не пропускають, розвертають на кордоні.

Наприклад, у Німеччині треба просити у державі дозволу на тимчасове перебування (Aufenthaltserlaubnis), якого потім доводиться чекати дуже довго. У Чехії якщо українець чи українка має чинний паспорт, то їм не оформлюють окремий документ, а роблять наклейку в паспорт, яка дорівнює візі чи дозволу на проживання.

Українці, які звернулися по тимчасовий захист у Польщі, отримали документ за назвою PESEL, що є аналогом українського ідентифікаційного номеру. Проте жодних довідок на підтвердження статусу польська держава не надає.

З точки зору будь-якої іншої, окрім Польщі, держави ЄС, усі вони є "просто туристами" та порушниками права ЄС, адже давно перевищили термін у 90 днів.

До речі, ви можете самостійно перевірити, чи входить ваш документ у перелік "офіційних" – ЄС склав такий список на понад 90 сторінок, де кожній державі ЄС або Шенгену присвячений окремий розділ. Назва вашого документу має збігатися з однією із "правильних".

Якщо ви вирішили, що час їхати додому – робіть це спокійно, незалежно від того, чи маєте ви врегульований статус. Жодна з держав, які межують з Україною, не карає на виїзді українців та українок, які прострочили 90-денний термін, не ставить їм шенгенські заборони тощо.

Однак будьте готові, що повернутися до ЄС може бути непросто.

Порада номер один: якщо ви маєте на руках документ про свій статус тимчасового захисту іншою мовою, ніж англійська, не обирайте для подорожі угорський кордон. Звідти – найбільше скарг. А якщо стикнулися з відмовою – краще поїдьте на інший кордон, словацький або польський.

Порада номер два: якщо ви маєте прихисток у прикордонних державах Шенгену, то перетинайте саме їхній кордон.

Порада номер три: при поверненні до України варто оминати Болгарію, якщо у вас немає діючих та "безпроблемних" біометричних паспортів. Болгарія є, напевно, єдиною державою ЄС, яка вимагає від українців повний пакет документів для в'їзду і навіть для транзиту: біометричний паспорт або паспорт з візою, або посвідчення про повернення додому, яке консульства зараз майже не ви дають.

Порада номер чотири: якщо ви виїхали з Польщі і повертаєтеся туди ж, то будьте готові відповісти на усі запитання на кордоні та майте, за можливості, підтверджуючі документи, навіщо ви поверталися до України.

Але головний лайфхак: при в’їзді до Польщі ви маєте щоразу повинні повідомляти польському прикордоннику про мету своєї подорожі: необхідність отримання захисту у зв’язку з воєнними діями в Україні.

Остаточне рішення про це все одно залишається за прикордонною службою. Але якщо ви отримали таку відмову і впевнені, що вона необґрунтована – просто поверніться і спробуйте перетнути кордон через інший пункт.

Докладніше - у матеріалі Сергія Сидоренка на Катерини Кульчицької Складнощі єврозахисту: які проблеми чекають на українок, що рятуються від війни у ЄС