Масштабна енергетична угода, підписана Європейським Союзом із Азербайджаном; візити в Єреван глави ЦРУ, а за кілька днів – голови російської Служби зовнішньої розвідки; переговори між Вірменією та Азербайджаном, що вперше відбуваються без посередників.

Всі ці новини об'єднує одне – Південний Кавказ знову став ареною, де стикаються інтереси РФ та Заходу, та де вони протистоять один одному.

Про те, як Захід розпочав масштабний тиск, щоб вичавити РФ з цього регіону, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Кавказ готують до поразки Кремля: як США та ЄС допомагають Вірменії позбутися впливу РФ.

Або дивіться у новому відео на YouTube-каналі ЄвроПравди.

Рамкову угоду, яку підписали у понеділок, в Баку вже назвали історичною. Азербайджан в півтора рази, до 12 мільярдів кубометрів, збільшує постачання газу до ЄС. А до 2027 року обсяг продажу азербайджанського газу до ЄС має зрости до 20 млрд кубометрів.

Підписана угода вже викликала лють російських пропагандистів. А Азербайджан свідомо йде на конфлікти з РФ. Не тільки в економіці.

Минулого тижня Баку виніс у ЗМІ своє невдоволення діями російських "миротворців" у Нагірному Карабаху.

В такій ситуації підписана з ЄС угода додає Азербайджану впевненості, дозволяючи посилювати тиск на РФ.

Не менш цікаві події відбуваються у Вірменії. Попри те, що країна залишається в цілому проросійською, за останні два роки позитивне ставлення до РФ тут суттєво знизилося. Для вірмен стало очевидним, що гарантії безпеки, надані свого часу Росією, діють дуже вибірково і значною мірою залежать від готовності Єревану підтримувати всі дії Кремля.

Натомість події останніх тижнів показують, що у ставленні США до Вірменії стався справжній розворот. Наприкінці червня стало відомо, що Джо Байден планує запропонувати на посаду посла у Єревані колишню тимчасово повірену в Україні Крістіну Квін. Російське МЗС сприйняло це як виклик своєму впливу у Вірменії і перейшло на істеричний тон.

Ще одним показовим моментом став неанонсований візит до Єревана голови ЦРУ Вільяма Бернса, який зустрівся з прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном та головою вірменського Радбезу.

Не виключено, що однією з цілей голови ЦРУ було налагодження каналу зв’язку з РФ. Невипадково лише за 3 дні в Єреван прибув і директор Служби зовнішньої розвідки РФ Сергєй Наришкін.

16 липня у Тбілісі відбулася непересічна подія – у грузинській столиці пройшли переговори глав МЗС Вірменії та Азербайджану.

Це перші переговори між цими ворогуючими країнами, що відбулися без посередників. Усі сторони розуміють, що у випадку програшу в Україні, Росії буде явно не до кавказького регіону.

Вірменія намагається мінімізувати цей ризик та проводить мирні переговори з Туреччиною.

Втім, добитися аналогічного покращення відносин із Азербайджаном буде набагато складніше. Зокрема – через проблему Нагірного Карабаху, щодо якого у Баку не готові говорити про жодні автономні статуси.

При цьому посередницькі зусилля РФ явно не дають результату. Свої послуги по посередництву завжди готовий пропонувати ЄС.

Проте допомога Заходу дає реальний шанс досягти мирної угоди. А в цьому зацікавлені і Азербайджан, і Вірменія.

Не зацікавлена у цьому лише Москва – така угода буквально "вичавить" РФ із регіону. Поступове зменшення впливу РФ у Південному Кавказі стає неминучим.

Докладніше - у матеріалі редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Кавказ готують до поразки Кремля: як США та ЄС допомагають Вірменії позбутися впливу РФ.