Як переконати Байдена змінити "дозований" підхід у постачанні зброї в Україну
Українсько-американські відносини за останні роки виробили серйозний імунітет на політичні викриття в обох країнах. Переживуть вони і нинішній скандал з конгресвумен Вікторією Спартц.
Оскільки перемога України у війні великою мірою залежить від допомоги США, варто розглянути те, що відбувається, у ширшому контексті нашої війни з РФ.
Коротку версію дослідження з цього приводу читайте в матеріалі директорки Центру "Нова Європа", Альони Гетьманчук, Проблема не тільки у Спартц: як переконати США обрати стратегію для перемоги України.
У Володимира Зеленського не було "медового місяця" зі Сполученими Штатами, стандартного для новообраної демократичної влади – тобто періоду, коли сторони вірять одна одній, не звертають уваги на огріхи тощо.
Джо Байден почав своє президентство з демонстративного дистанціювання від українського досьє. В оточенні нового президента США побутувала думка, що Україна не виконала вимоги Трампа щодо створення компромату на Байдена не тому, що Зеленський був категорично проти, а, мовляв, тому, що у Києві банально не встигли.
Перший телефонний контакт Зеленського і Байдена відбувся завдяки накопиченню російських військ біля кордонів України у квітні 2021 року.
Перша (і єдина наразі) зустріч двох президентів у Білому домі 31 серпня 2021 року дещо вирівняла ситуацію. Але створити відносини, сконцентровані на безпеці, також не вдалося - через брак довіри.
У Вашингтоні бачили, що Київ несерйозно сприймає їхні попередження. У Києві натомість підозрювали американців у перебільшенні загрози.
Початок повномасштабної війни не прибрав, але замаскував проблеми.
Питання до Андрія Єрмака та особливо його заступника Олега Татарова нікуди не поділися.
Загалом, двосторонній діалог перетворився значною мірою на діалог про зброю.
А у середині квітня 2022 року США подолали важливий для себе психологічний бар’єр – почали надавати Україні важку зброю.
Для США залишилося ще два інших психологічних бар’єри: це постачання винищувачів та танки західного зразка.
Американцям вдалося "перетворити" наступальне озброєння на оборонне, просто обмеживши кількість. Наданої США зброї недостатньо, щоб почати активно відвойовувати окуповані території, відтак - недостатньо для перемоги України.
"Білий дім робить так, щоб Путін програвав не дуже помітно", - описав поточну стратегію один знайомий американський дипломат.
Інший фактор, на який має постійно зважати адміністрація Байдена – внутрішньополітичний контекст у США перед виборами до Конгресу в листопаді, а також наближення президентських виборів-2024.
У Байдена очікували і прораховували, що війна та санкції спровокують зростання цін, але не думали, що воно буде настільки помітним.
Потрібно розуміти, що вимоги щодо належного нагляду за допомогою Україні активно лунали у Вашингтоні щонайменше з травня, хоча до України відлуння цієї дискусії докотилося лише в липні – після запиту до Байдена та інформаційної кампанії, яку розгорнула конгресвумен Вікторія Спартц.
Насправді тут чимало питань має вирішити не Україна, а самі США.
Байден створив робочу групу з нагляду за допомогою Україні на рівні Держдепартамент-Пентагон-USAID і не спромігся номінувати генерального інспектора Держдепартаменту.
Також між Пентагоном та Конгресом є певні тертя щодо нагляду за допомогою ще від часів до повномасштабного вторгнення Росії.
Публічна кампанія, розгорнута Вікторією Спартц, стане у пригоді противниками допомоги України. Вона дала карт-бланш трампістам на "розбивання" підтримки України.
Замість одного запиту конгресвумен, який дуже мало хто помітив у Вашингтоні, Київ внаслідок невдалої комунікації отримав цілу кампанію зі звинуваченнями.
Потрібно чітко розуміти, що у двопартійній підтримці України відбулась ерозія. Україні важливо чітко і системно розбивати як вищезгадані наративи America First’eрів, так і прогресивних демократів.
Але можна також просто сфокусуватись на двох концептуальних питаннях, відповіді на які насправді є ключовими для нашої підтримки.
Перше, Україна дійсно вартує тієї допомоги, яка їй надається Сполученими Штатами.
Друге, допомога Україні в інтересах самих США: наразі вони платять лише коштами, але у разі подальшої агресії Путіна платитимуть ще й людськими життями.
Стратегія "дозованої підтримки" у відповідь на повномасштабну війну, яку досі сповідує Вашингтон, має бути переглянута вже сьогодні. Це необхідно зробити до загострення у США внутрішньополітичних викликів для підтримки України, які мають проявитись у 2023-2024 роках.
Детальніше - в матеріалі директорки Центру "Нова Європа", Альони Гетьманчук, Проблема не тільки у Спартц: як переконати США обрати стратегію для перемоги України.